Перший день останнього місяця літа ознаменував довгоочікуваний початок вільної торгівлі між Україною та Канадою. Нарешті після завершення ратифікаційних процедур Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набула чинності.
Тож давайте сьогодні поглянемо на угоду під практичним кутом та проаналізуємо:
- як працювати з угодою та правильно розуміти значення перехідних категорій у тарифних графіках України та Канади;
- як підтвердити походження товару;
- як проаналізувати регуляторні вимоги до вашого товару.
Канадський ринок різноманітний та доволі неоднорідний, тому насамкінець статті пропонуємо вам цікаві факти, які допоможуть зорієнтуватися під час пошуку ніші для свого товару на полицях Канади.
Перехідні категорії у тарифних графіках Канади та України
Українських виробників, як правило, цікавлять дві речі:
- чи стане нульовим ввізне мито при експорті до Канади;
- як зміниться ввізне мито при імпорті в Україну.
Якщо ви будете самостійно вивчати угоду, щоб знайти відповіді на ці питання, зверніть увагу на перехідні категорії в тарифних графіках України та Канади.
У тарифному графіку Канади містяться ті товари, на які з моменту вступу угоди в силу ставка ввізного мита не дорівнюватиме «0» (це лише 2% товарів). Тобто, якщо вашого товару немає у тарифному графіку Канади, це означає, що з 01.08.2017 року на ваш товар діє «0» ставка ввізного мита. Тому у тарифному графіку Канади є лише дві перехідні категорії: «7» та «Е».
Перехідна категорія «7» стосується деяких автомобілів та означає, що починаючи з 8 року дії угоди (а це за нашими підрахунками 2024 рік), ввізне мито буде дорівнювати нулю, і вже з 01.08.2017 ставка ввізного мита буде поступово зменшуватись у вісім рівних етапів. Візьмемо для прикладу «неземноводні всюдиходи вагою менш ніж 227,3 кг, що мають менш ніж шість коліс і призначені для перевезення тільки одного пасажира» (8703.21.10), для яких базова ставка ввізного мита становить 6,1%, а перехідна категорія – «7». Порядок поступового зменшення ввізних мит зображений на графіку.
Врахуйте також, що перший рік дії угоди – це 01.08.2017 – 31.12.2017. Тобто другий рік дії угоди і наступний етап лібералізації ввізних мит почнеться вже з 01.01.2018 (і триватиме до 31.12.2018).
Товари з перехідною категорією «Е» у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Тобто це означає, що на ці товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному Тарифі Канади).
У випадку Канади під категорію «Е» потрапили товари, що підпадають під дію глобальних тарифних квот Канади. Це в основному деякі зернові та м’ясо-молочна продукція. Суть тарифної квоти полягає в тому, що в межах тарифної квоти діє нульова чи дуже низька ставка ввізного мита, а коли квота вичерпується – починає застосовуватись більш висока ставка ввізного мита (згідно з угодою – ставка у режимі найбільшого сприяння).
Варто відзначити, що тарифні квоти Канади глобальні та поширюються не лише на Україну, а й на всі інші країни світу. Канада зарезервувала право встановлювати тарифні квоти, коли стала членом Світової Організації Торгівлі (СОТ). Ці квоти доступні для всіх експортерів усіх країн, що є членами СОТ. В залежності від товару тарифні квоти адмініструються за двома принципами:
- «першим прийшов – першим отримав» (контроль за дотриманням цього принципу здійснює Агентство прикордонної служби Канади, CBSA);
- шляхом попереднього розподілу тарифних квот Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) на основі заявок.
При цьому в обох випадках тарифну квоту отримує імпортер у Канаді. Списки «власників» тарифних квот можна знайти на сайті Міністерства міжнародних справ Канади. Наприклад, за цим посиланням ви можете побачити списки компаній, що отримали тарифну квоту на сир у 2017 році.
У тарифному графіку України перехідних категорій набагато більше. Це, зокрема, пояснюється тим, що Україна зуміла відстояти асиметричний характер угоди, тому вже з 01.08.2017 року Україна лібералізує ввізне мито близько на 80% товарів канадського походження (тоді як Канада забезпечить вільний доступ на ринок для 98% українських товарів). Тому з моменту вступу угоди в силу за нульовою ставкою ввізного мита будуть ввозитись товари із перехідною категорією «0» у тарифному графіку України. Доля товарів з перехідними категоріями «1», «3», «5», «7» вказана у таблиці нижче.
Для товарів з перехідними категоріями «5А», «5B», «5С», «7А», «7В» ставка ввізного мита лібералізується лише частково. Візьмемо заради прикладу наступний товар: 1517 90 91 00 – олії нелеткі, рідкі, змішані; базова ставка – 15%, перехідна категорія 5В. Ставка ввізного мита буде лібералізуватись наступним чином (як ми бачимо, ставка зменшиться на всього 4,5% за 6 років):
Під перехідну категорію «Е» (виключення з дії Угоди) в тарифному графіку України потрапив цукор.
Правила походження та підтвердження походження
Як і будь-яка угода про вільну торгівлю, CUFTA містить положення про визначення походження товарів. Так, правила походження визначають, яким українським товарам надається преференційний доступ на канадський ринок в рамках CUFTA, а яким – ні (й навпаки).
Відповідно до угоди товар вважається таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме, якщо він:
- повністю вироблений в Україні;
- вироблений виключно з матеріалів, що походять з України;
- підданий достатній переробці в Україні.
Найскладнішими, звісно, є правила достатньої переробки, що вимагають
- зміну тарифної класифікації або
- висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції або
- висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод.
Тому експортерам варто детально ознайомитись із правилами визначення походження, що містяться у Главі 3 та Додатку 3-А до угоди.
Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження (приклад міститься у Додатку 3-В до угоди). Тобто експортер сам вказує інформацію про походження на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів. Отже, для підтвердження походження товарів українським експортерам не потрібні жодні сертифікати/відмітки митних органів, що зумовить скорочення витрат та часу на митне оформлення товарів.
Де знайти регуляторні вимоги щодо вашого товару?
Канада – розвинена країна, яка висуває доволі високі вимоги до безпечності та якості товарів. Щоб такі вимоги не перетворились на нетарифні бар’єри під час експорту, їх варто детально вивчити. І для цього є ряд корисних ресурсів.
Наприклад, Агентство з контролю за продуктами харчування (Canada Food Inspection Agency) забезпечує виконання всіх нормативно-правових актів, що стосуються продуктів харчування, тварин та рослин, які ввозяться до Канади. На сайті агентства є дуже зручний ресурс, який за кодом товару (або навіть просто за назвою) генерує вимоги для імпорту в Канаду. Ця система має назву Automated Import Reference System (AIRS) й дещо схожа на європейський ресурс Export Helpdesk.
Для виробників споживчих товарів, ліків, продуктів харчування, медичного обладнання, товарів медичного призначення корисним буде сайт Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada). Виробникам пральних, посудомийних машини, морозильних камер, електроплит, холодильників варто детально вивчити вимоги до сертифікації EnerGuide на сайті Міністерства природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada). Якщо ви виробник текстильних виробів, вам варто звернутись до сайту Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau), щоб, наприклад, дізнатись вимоги до маркування текстильних виробів.
До речі, щодо маркування у Канаді діють особливі правила. Етикетки на упаковці та на товарі повинні бути оформлені обома офіційними мовами Канади: французькою та англійською, й обидва тексти мають займати однакову площу. Тому радимо ознайомитись із положеннями Закону про споживчу упаковку та маркування (Consumer Packaging and Labelling Act).
Треба бути також дуже обережними із заявами щодо товару. Наприклад, відповідно до канадських правил засоби проти старіння шкіри можуть лише запобігати проявам старіння, а не зменшувати зморшки. Те саме стосується і продуктів харчування, де заяви щодо товару можуть бути трьох типів:
- загальний вплив на здоров’я,
- функціональний вплив на здоров’я,
- зменшення ризику захворювання.
Для кожного типу заяв діють свої правила. Наприклад, якщо ви позиціонуєте свій товар як «натуральний», ви маєте переконатись, що він не містить додаткових вітамінів, мінералів, поживних речовини, штучних ароматизаторів чи харчових добавок, і жодні його складові не були вилучені (окрім води) чи істотно змінені, а фізичний, хімічний або біологічний стан товару залишається незмінним. Більше деталей за посиланням.
Зазвичай, ваш канадський партнер розкаже вам про всі регуляторні вимоги до товару та як довести відповідність таким вимогам, оскільки саме канадський імпортер буде нести відповідальність у разі їх недотримання. Тому якщо ви будете розробляти двомовну етикетку, пам’ятайте, що останнє слово під час затвердження макету має бути за вашим партнером.
До речі, щодо пошуку партнерів, Canadian Importer Database – надзвичайно корисний ресурс, який містить переліки компаній, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою за продукцією, містами, країною походження.
Канада: факти та можливості
Насамкінець, декілька слів про Канаду та канадців. Канада – друга за розміром держава у світі. Проте близько 4 ∕ 5 населення живе на територіях у 150 км від американського кордону. Понад 6 мільйонів громадян Канади – це громадяни, які іммігрували з інших країн; вони представляють близько 20,6% всього населення країни (яке складає 35,9 млн. чол.). У Канаді мешкає 1,3 мільйона українців; українська діаспора – одна з найбільших у Канаді. Початково українці іммігрували у провінції прерій (Манітоба та Саскачеван), але останнім часом освоюють також Онтаріо та Квебек.
Така мультикультурність Канади відкриває великі можливості для бізнесу за умови детального вивчення ринку з метою пошуку цільового споживача. Наприклад, виробники косметичних виробів експортують засоби для відбілювання шкіри у провінцію Британська Колумбія, оскільки там багато вихідців з Південної Азії. Через зростання мусульманської громади, стабільно збільшується попит на продукцію халяль. При цьому понад 95% мусульманського населення Канади мешкає у містах.
За останніми дослідженнями Банку ділового розвитку Канади (Business Development Bank of Canada) канадські споживачі надають перевагу:
- можливості пошуку в мережі Інтернет до придбання товару (уважно вивчають огляди та відгуки інших покупців)
- здоровому способу життя (за оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я)
- індивідуальному підходу
- гарній якості за невелику ціну.
При цьому приблизно 6 із 10 канадців вважають себе “етичними споживачами” і бажають витрачати свої гроші на продукцію, вироблену із застосуванням певних етичних стандартів. Наприклад, канадці готові сплачувати більше за товари, які не пов‘язані з використанням дитячої праці. Канадський ринок органічної продукції займає за розміром п’яте місце у світі, а 56% канадців купують органічну продукцію кожного тижня.
Таким чином, канадський ринок ближчий, аніж може здаватись спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори, яка може стати місточком до канадських споживачів, дистриб’юторів, агентів, операторів роздрібної торгівлі, тощо. Тому не бійтеся підкорювати нові ринки, навіть якщо вони знаходяться далеко.
Автор: Олександра Бровко, старший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support).
Джерело: Європейська правда The first day of the last summer month was marked by the long-awaited launch of a free trade agreement between Ukraine and Canada. Finally, upon completion of ratification procedures, the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) came into effect.
Let us take a look at the Agreement from a practical standpoint and analyse the following:
- how to work under the Agreement and properly understand the meaning of staging categories in the tariff schedules of Ukraine and Canada;
- how to confirm the origin of goods; and
- what are regulatory requirements to your goods.
Canadian market is diverse and rather heterogeneous. Therefore, interesting facts are provided at the end of this article for you to get oriented when looking for a niche for your goods at Canada’s store shelves.
Staging categories in tariff schedules of Canada and Ukraine
As a rule, Ukrainian manufacturers are interested in two things:
- whether zero-rate import duty will be applied for exports to Canada;
- how will import duty change for imports into Ukraine.
If you decided to review the Agreement yourself in order to find answers to those questions, please, note the staging categories in the tariff schedules of Ukraine and Canada.
The Tariff Schedule of Canada contains the goods with the import duty rate other than “0” as of the effective date of the Agreement (only 2% of goods). That is, if your goods are not listed in the Tariff Schedule of Canada this means that a zero import duty is applied to them since 01.08.2017. Therefore, there are only two staging categories in the Tariff Schedule of Canada: “7” and “Е”.
Staging category “7” applies to certain vehicles and means that the import duty will become zero in the eighth year of the Agreement (according to the estimates, in 2024) by getting gradually reduced in eight equal stages starting on 01.08.2017. Let us take, for instance, “Non-amphibious all-terrain vehicles of a weight of less than 227.3 kg, having fewer than six wheels and designed to carry only one passenger” (8703.21.10), for which the base rate of import duty is 6.1% and the staging category is “7”. The order of gradual reduction of import duties is shown in the graph below.
It should be noted also that the first year of the Agreement is 01.08.2017 through 31.12.2017. That is, the second year and the next phase of import duty liberalization will start already on 01.01.2018 (and last through 31.12.2018).
The goods in staging category “Е” in the tariff schedules of both states are excluded from the scope of the Agreement. This means that the free trade regime does not apply to those goods and the import duty will continue to be applied at the MFN rate (relevant rates of import duties may be found in Canada’s Customs Tariff).
In the case of Canada, Category “Е” includes the goods subject to Canada’s global tariff quotas. These are mainly certain grain crops and meat and dairy products. The idea of the tariff quota is that a zero or a very low import duty rate is applied within a tariff quota. When the quota is exhausted, however, a higher duty rate is applied (MFN rate in accordance with the Agreement).
It should be noted that Canada’s tariff quotas are international and applied to all countries of the world rather than Ukraine only. Canada reserved the right to set tariff quotas when it became a member-state of the World Trade Organization (WTO). Those quotas are available for all exporters from all countries that are WTO members. Depending on the goods, the tariff quotas are administered on the basis of either of the following principles:
- “first-in-first-served” (the control of compliance with this principle is exercised by Canada Border Services Agency, CBSA);
- through a preliminary distribution of tariff quotas by Global Affairs Canada based on applications.
In both cases, the tariff quota is received by an importer in Canada. The list of tariff quota holders may be found on the website of Global Affairs Canada. Following this link, for example, you may see the lists of companies that received a tariff quota for cheese in 2017.
The Tariff Schedule of Ukraine contains a much larger number of staging categories. In particular, this is due to the fact that Ukraine succeeded in claiming the asymmetric nature of the Agreement. Therefore, Ukraine will liberalize import duties for about 80% of the goods of Canadian origin on 1 August already (while Canada will ensure free access to the market for 98% of Ukrainian goods).
That is why, zero-rate import duty will apply to the goods under staging category “0” in Ukraine’s Tariff Schedule as soon as the Agreement comes into force. The plan for the goods under staging categories “1”, “3”, “5” and “7” is shown in the table below.
For the goods under Staging Categories “5А”, “5B”, “5С”, “7А” and “7В”, the import duty rate will be liberalized only in part. As an example, let us take: 1517 90 91 00 – Fixed vegetable oils, fluid, mixed; Base Rate – 15%, Staging category: 5В. The import duty rate will be liberalized as follows (as we can see, the rate will only drop by 4.5% in 6 years):
Staging category “Е” (exclusion from the scope of the Agreement) in the Tariff Schedule of Ukraine applies to sugar.
Rules of origin
Similarly to any other free trade treaty, CUFTA contains provisions on definition of origin of goods. For instance, the rules of origin determine, which Ukrainian goods are granted preferential access to the Canadian market within the CUFTA framework, and which are not (and vice versa).
In compliance with the Agreement, goods are recognized as originating from Ukraine if they are:
- fully manufactured in Ukraine;
- manufactured exclusively from the materials originating from Ukraine;
- processed in Ukraine to a sufficient extent.
Definitely, the most complex are the rules of sufficient production that
- require changing the tariff classification, or
- impose requirements to the relation of the cost of foreign materials to the transaction cost, or
- impose a requirement to the relation of the cost of foreign materials to the goods price on the Ex Works terms.
Therefore, exporters should review in detail the rules of origin contained in Chapter 3 and Annex 3-А to the Agreement.
The document confirming the origin of goods is the Declaration of Origin (a template is contained in Annex 3-В to the Agreement). That is, exporters themselves provide information on the origin in the invoice or any other document containing the goods description.
Thus, for the confirmation of the goods origin, Ukrainian exporters do not need any certificates/marks of customs authorities, which reduces the cost and time for customs clearance of goods.
Where to find regulatory requirements to your goods?
Canada is a developed country that sets rather strict requirements to the safety and quality of goods. For those requirements not to become non-tariff barriers for export, it is worth studying them in detail. There is a number of useful resources for that purpose.
For instance, Canada Food Inspection Agency ensures compliance with all regulatory acts dealing with foodstuffs, animals, and plants imported to Canada. There is a very convenient resource on the Agency’s website that allows generating the requirements for import to Canada using the code (or even the name) of goods. The system is called Automated Import Reference System (AIRS) and is somewhat similar to the European Export Helpdesk resource.
For manufacturers of consumer goods, medicines, foodstuffs, medical equipment, health products, the website of Health Canada will be of use.
Manufacturers of washing machines, dish washers, freezers, electric ovens, and refrigerators should review the details of EnerGuide certification requirements on the website of Natural Resources Canada.
If you are a manufacturer of textile, it is worth visiting the website of Canadian Competition Bureau to learn, for instance, about the textile marking requirements.
In fact, there are specific marking rules applied in Canada.
Labels on the packing must be in Canada’s two official languages: French and English, and both texts must occupy the same area.
Therefore, we recommend reviewing the provisions of Consumer Packaging and Labelling Act.
One should be very careful with statements concerning the goods. For instance, under Canadian rules the skin antiaging agent may only prevent signs of aging rather than reducing wrinkles. The same refers to foodstuffs where statements concerning the goods may be of three types only:
- general impact on health,
- functional impact on health,
- reduction of disease exposure.
For each type of statements, individual rules are applied. For instance, if you position your goods as “natural” you have to make sure they do not contain any additional vitamins, minerals, nutrients, artificial flavours or food supplements, and no elements were excluded (except water) or significantly modified, while the physical, chemical or biological condition of the goods remains unchanged.
Usually, your Canadian partner would tell you about all regulatory requirements to the goods and how to prove compliance with them because it will be the Canadian importer who will be liable in case of incompliance. Therefore, when developing a bilingual label remember that the final word of the design approval rests with your partner.
Concerning the search for partners, Canadian Importer Database is an extremely useful resource that contains lists of companies that import their goods to Canada with a breakdown by products, cities and countries of origin.
Canada: Facts and Opportunities
Finally, some words about Canada and Canadians. Canada is the second largest country in the world. However, about four fifth of its population live in the area 150 km away from the US border.
More than 6 million Canadian citizens are those who immigrated from other countries; they represent about 20.6% of the country’ entire population (35.9 million people in total).
In Canada, there are 1.3 million Ukrainians; Ukrainian community is one of the largest in Canada. Originally, Ukrainians immigrated to the prairie provinces (Manitoba and Saskatchewan) but lately have been also discovering Ontario and Quebec.
Canada’s multiculturalism opens broad opportunities for business on condition of detailed market analyses aimed to detect target consumers. For example, cosmetic manufacturers export skin bleachers to British Columbia because of many people of South Asian descent living there.
Due to the increase of the Muslim community, demand for Halal products is steadily growing. Interestingly, more than 95% of Canada’s Muslim population live in cities.
According to the latest research of Business Development Bank of Canada Canadian consumers prefer:
- Internet search before purchasing the goods (they carefully study other buyers’ reviews and feedback);
- health lifestyle (as estimated, almost 31% of Canadian consumers are ready to pay more for healthy goods);
- individual approach; and
- good quality at lower price.
Also, about 6 of 10 Canadians consider themselves to be “ethical consumers” and are willing to spend their money for the goods produced under certain ethical standards. For instance, Canadians are ready to pay more for the goods that are not connected with the use of children’s labour.
Canadian market of organic goods is the fifth largest in the world and 56% of Canadians buy organic products every week.
Thus, Canadian market is closer than it may seem in the beginning, and the Free Trade Agreement does bring many opportunities for Ukrainian exporters considering significant and immediate cancellation of import duties and a large Ukrainian diaspora in Canada that may become a bridge to Canadian consumers, distributors, agents, retail operators, etc.
So don’t be afraid to capture new markets even though they are located far.
Author: Oleksandra Brovko, CUTIS Senior Trade and Investment policy expert
Source: European Pravda