Ukraine Is Worth Fighting For

May 3, 2018
Anders Åslund

Kyiv. The new conventional wisdom is that four years after Maidan, reforms have stalled in Ukraine and corruption has consumed the leadership. But this picture is hardly true.

Certainly, the economy has stabilised, but economic growth stopped at 2.1 per cent last year. Yet a broad reform agenda is still proceeding, though everything is contentious. The most striking impression from one week of intense meetings with senior policymakers and businessmen in Kyiv is that every issue is contested. The many conflicts slow down the speed with which things move forward, but they also block reversals.

Open and transparent

Ukraine is a remarkably open and transparent society, making it easy to figure out what is going on, while the drama is multifaceted and complex. Nobody seems to be afraid. A lively and competent civil society usually starts the criticism and comes up with concrete reform proposals.

The Cabinet of Ministers is divided on almost every issue between reformers and those preferring to make money on government. Wealthy businessmen dominate the parliament, but even so the parliament promulgates surprisingly reformist laws. Ukraine has not stopped. It is fighting its internal battle over reform or corruption.

The political options remain open. Ukraine is scheduled to have presidential elections in March 2019, and parliamentary elections in October 2019, though the latter can be moved forward. President Petro Poroshenko wants to stay on for another term, but the latest poll put his rating at a miserable 12.7 per cent, while former Prime Minister Yulia Tymoshenko leads all polls, though only with 15.2 per cent. Ukrainians hold all institutions – apart from the military and the church – in low esteem.

Kyiv is a lively place. Few places have so many protests, because there is a lot to protest about. Last October, a major public manifestation in Kyiv set the political agenda for the current debate. Ukrainians oppose corruption and demand the rule of law, which tops the political agenda. Therefore, the first popular demand is the establishment of an independent corruption court, the second is for proportional parliamentary elections, and the third the abolition of parliamentary immunity.

The divide is clear

On September 15 last year, Poroshenko made an impressive speech on foreign policy at the annual Yalta European Strategy Conference in Kyiv, but when responding to a question about the formation of an independent anti-corruption court, he stated it was necessary. He preferred an anti-corruption chamber within the ordinary court system, but presently the courts are pervasively corrupt. The next day, Prime Minister Volodymyr Groisman stated softly that he did not oppose an independent anti-corruption court. The divide was clear to all.

In parallel, Ukraine was pursuing a complex judicial reform. A civil society body evaluated that one-quarter of the more than 114 new Supreme Court judges had tainted integrity, but even so last November the president swore in all but one of them. Apparently, corrupt behaviour did not preclude anybody from being appointed to the Ukrainian Supreme Court.

The botched judicial reform has convinced Ukraine’s reformers and the international community that the formation of a truly independent anti-corruption court is vital. Just before the Christmas holidays, Poroshenko submitted his much delayed proposal to parliament. Three weeks later, the International Monetary Fund, the World Bank, and the European Union each presented very similar criticism of the draft law. It would not make the judges independent, sufficiently many, or give them the relevant jurisdiction. Poroshenko passed on the responsibility to parliament. On February 28, the parliament voted for the draft law on the anti-corruption court with a large majority. The question is whether the parliament, through its amendment, will make the court truly independent.

Reform is possible

In January the Ukrainian parliament, to general surprise, also passed a draft law on proportional elections in a first reading, showing that reform is possible. The reason for the strong demand for the abolition of parliamentary immunity is the many dubious businessmen in the parliament who hide there from prosecution.

The international community maintains strong leverage in Ukraine. Unless the country receives IMF financing, it can hardly get through 2018 without a major depreciation of the Ukrainian hryvnia, which would be devastating in the 2019 elections. Politically, Ukraine needs Western support against Russian military aggression. This is well understood in Kyiv.

As usual, the IMF has a brief but firm reform agenda. Its foremost demand is an independent anti-corruption court, followed by an alignment of domestic gas prices with international prices. Next comes the legalisation of private sales of already private agricultural land. Macroeconomic policy, the traditional IMF focus, is much less controversial, since the central bank and the ministry of finance remain bastions of reform.

Stability takes hold

The battle for and against reform is going on every day. Macroeconomic stability has taken hold and can be defended, and Ukraine has proven that it can stand up against Russia’s military aggression. But the victory will not be safe until rule of law has been established so that Ukrainians can trust their property rights to home and land.

The West cannot reform a country without domestic support, but in Ukraine there is strong popular support for sensible reforms. The West needs to offer sufficient conditional support and engagement to the good causes so that the balance can tip to victory for the reformist circles.

In Ukraine, Europe and the West can stand up and deliver or fail. This is the joint front against corruption, state capture, and Russian aggression, all in one. The West had better win this battle, but then it needs to engage fully, offering more financial support, albeit with strict conditions.

—

The views expressed in this opinion editorial are the author’s own and do not necessarily reflect Emerging Europe’s editorial policy. 

Source: Emerging Europe

Ukraine tech companies in Toronto to talk business

More than 15 ICT companies from Ukraine available for b2b meetings, looking to forge potential partnerships with Canadian companies

OTTAWA, Ontario, Canada / KYIV, Ukraine – May 18, 2017–Branham Group, together with the Canada-Ukraine Trade and Investment Support (CUTIS) Project, is bringing more than 15 Ukrainian ICT companies to Toronto and setting up introductory one-on-one meetings with Canadian companies interested in doing business with them.

Ukraine’s goal is to tell the world that it is open for business and has a lot offer, according to Wayne Gudbranson, Branham Group CEO.

“I have personally seen this in the tech area. In fact, we are very excited about connecting the Branham300 ecosystem of leading companies with a very talented group of Ukrainian ICT companies visiting Canada,” Gudbranson said.

“Canada and Ukraine already have a close relationship. The final signing of the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA), which is imminent, will accelerate a lot of business opportunities between our respective countries.”

The event will provide a unique chance for Canadian companies interesting in off-shoring and finding partnering opportunities to have one-on-one B2B meetings and speak with many ICT executives from Ukraine who are here because they are interested and ready to work more closely with Canada, said Gail Balfour, Senior Research Analyst at Branham Group.

“Whenever I speak with Canadian ICT companies, both start-ups and ones that have been around for years, one thing that often comes up is their desire to find opportunities to do more business internationally. This event will provide a lot of potential for doing just that because we can introduce these Canadian company leaders to several like-minded executives from Ukraine, all in one room, and all with similar business goals and objectives.”

The Ukraine B2B meetings with Canadian companies will take place between May 29 and May 31, 2017 at the Ukrainian Chamber of Commerce building in Toronto. Shortly after, the Branham300 launch event takes place May 31, also in Toronto, where the Top 250 ICT companies in Canada will be announced. Key speakers at the invitation-only Branham300 event will include Nataliya Mykolska, Deputy Minister – Trade Representative of Ukraine.

Follow the hashtags #TeamUkraineICT and #2017Branham300 for social media updates. The Branham300 ranking of Canadian technology companies and multinationals operating in Canada will be posted at branham300.com on May 31, 2017.

Branham Group Inc. (www.branhamgroup.com), is a Canadian based, globally directed Industry Analyst and Strategic Advisory for the Information and Communications Technology (ICT) sector. Branham provides Planning – Marketing – Partnering service for established and new technology brands in the global market. With its Branham300 database, Branham has expansive data on the Canadian ICT industry. The Branham300 is a unique community in the Canadian ICT sector that includes privately held and publicly traded tech companies in Canada.

For more information, please contact:

Gail Balfour, Senior Research Analyst, Branham Group

613-745-2282, ext. 118

gbalfour@branhamgroup.com

About CUTIS (cutisproject.org/en/)

The Canada-Ukraine Trade and Investment Support (CUTIS) Project is a 5-year (2016-2021) Canadian development assistance initiative designed to lower poverty in Ukraine through increasing exports from Ukraine to Canada and investment from Canada to Ukraine.

About the Branham300

The Branham300, now in its 24th year, is a unique ranking of technology companies in Canada because it tracks both publicly held and privately owned companies. It is the only comprehensive list to do so. The Branham300 also delivers insight into Canada’s start-up community through the Top 25 Up and Comers and measures the contributions made by multinationals operating in Canada.

The Branham300 consists of three major listings, ranked by revenue (except where noted):

Top 250 Canadian ICT Companies

Top 25 ICT Multinational Companies operating in Canada

Top 25 Up and Coming ICT Companies (ranked on innovation and long-term promise, not revenue)

Sub-listings that are generated from the Top 250 listing include:

Top 25 Canadian Software Companies

Top 25 Canadian ICT Professional Services Companies

Top 25 Canadian ICT Hardware and Infrastructure Companies

Top 10 Canadian xService Providers (xSP) – (includes ASP, ISP, Wireless SP, MSP, etc.)

Top 10 Canadian ICT Security Companies

Top 10 Canadian Wireless Solutions Companies

Top 5 Pure-play Healthcare ICT Companies

Top 10 ICT Staffing Companies

Top 10 Software as a Service (SaaS) Companies

Top 10 Mobile Technology Companies

Top 5 Digital Media and Entertainment Companies

Top 25 Movers and Shakers

Top 15 Growth Companies

Source: branhamgroup.com

First Ukrainian AN-132 Aircraft With No Russian Components Makes Flight

Ukrainian Antonov AN-132D, the first aircraft with no Russian components performed its first flight last week.

The aircraft created by Ukroboronprom’s Antonov has been developed by cooperation between Ukraine and international aerospace firms that includes partners from USA, Canada, UK, Germany, France and other countries – Honeywell, Pratt & Whitney Canada, Liebherr-Aerospace Toulouse SAS, Dowty Propellers, the company said in a statement.

The program was launched in May 2015 and today the aircraft hit the sky. Decision on implementation of An-132 program was based on the request of the Kingdom of Saudi Arabia organizations, as well as aircraft operators. An-132D construction is the first stage of the program of creating light multipurpose aircraft of new generation AN-132.

An-132 is designed for short distance and medium-range routes, it will perform a wide range of tasks on transportation; different cargo cabin configurations are available. The aircraft will have a cruising speed of 500 km / h and a maximum cruise altitude up to 9000 m with a maximum payload up to 9.2 tons. In future, a whole family of different purpose aircraft will be developed on the basis of An-132.

An-132 also became the first aircraft, produced by the UOP Aircraft cluster that was created in 2016 as part of the reform strategy of Ukraine’s defense industry. Production and logistic algorithms – used by UKROBORONPROM while working on An-132 – will be used in other clusters.

Aircraft cluster allows Ukrainian aviation industry to operate as integrated, coordinated mechanisms with clear development to deeper integrate into the world market and international standards implementation.

Source: defenseworld.net

Чому ЗВТ з Канадою є частиною нашої євроінтеграції. Стаття першого віце-прем’єра

Минулого тижня Верховна рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою.

Нагадую, що Угода є частиною політики уряду з розширення торговельних можливостей для українських експортерів. І курс України на ЄС відіграє тут першочергову роль.

Фактично йдеться про трикутник можливостей та взаємодії у виробництві Україна–Канада–ЄС, де лейтмотивом є українсько-європейська співпраця в аграрній, промисловій та інших сферах, з акцентом на інновації та високі технології.

Але чи можна назвати цей трикутник можливостей рівностороннім?

Що Україна може запропонувати технологічно розвиненим Європі та Канаді, аби стати повноправним учасником нового рівня економічно-торговельних взаємин?

Після руйнування виробничих зв’язків з Росією українські промислові підприємства почали спрямовувати свої зусилля на створення виробничих ланцюгів з ЄС та іншими країнами світу.

Так, за даними The World Integrated Trade Solution (WITS), у 2015 році Україна імпортувала з РФ проміжних товарів (вихідних для промисловості) на суму $1,9 млрд, експортувала – на $2,1млрд. Для порівняння – до Канади за 2015 рік імпорт з України тих самих проміжних товарів склав $9,4 млн, а експорт – $17,6 млн.

Очевидно, що українські підприємства не можуть миттєво подолати залежність від проміжних промислових товарів, тому розширення альтернативних коопераційних зв’язків, пошук виробничих і торговельних партнерів у ЄС і Канаді є вельми актуальним та своєчасним.

Тут нагадаю про започаткований нещодавно Промисловий діалог Україна-ЄС, який лише кілька тижнів тому стартував у Брюсселі. В рамках цього діалогу ЄС та Україна розпочали горизонтальну взаємодію між окремими підприємствами, громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, зокрема аграрними. Себто – фактичними учасниками виробничих відносин, на рівні яких відбувається організація спільних бізнес-процесів.

Але до чого тут Канада?

По-перше, вихід на великий ринок збуту в Канаді створює вигідні та широкі можливості для експорту спільної українсько-європейської продукції на північноамериканському континенті. Йдеться про авіабудування, ІТ-продукцію, легку промисловість, продукцію АПК, включно з екопродукцією.

Мало хто знає, що об’єднані в АПК спільні зусилля України та Канади можуть зробити нас найбільшим світовим оптовим трейдером у сфері вирощування та переробки зернових. До речі,

з моменту підписання угоди про вільну торгівлю з Канадою три українські компанії (з них – дві аграрні) отримали понад $300 млн прямих інвестицій з Канади.

Разом з тим Україна має чіткий намір змінити сировинну орієнтованість економіки на технологічно розвинену модель виробництва продукції з високою доданою вартістю. Причому таке виробництво має включати велику частку малого та середнього бізнесу, який часто створює виробничі зв’язки з великими компаніями та забезпечує зайнятість значної кількості працівників.

Наприклад, восени 2016 року на Львівщині німецька компанія “Бадер” відкрила новий завод з пошиття автомобільної шкіри преміум-сегменту, де працюватимуть близько 3 тис. працівників. І це далеко не єдиний приклад успішної синергії України та ЄС.

Саме тому взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо саме цей трикутник створює нові можливості для спільної діяльності у промисловості та виробництві, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування  виробничих потужностей спільних підприємств.

Для України це означатиме нові сучасні виробництва, які включатимуть, крім АПК, також розвиток автомобілебудування, виробництво авіапродукції, фармацевтичні компанії, продукцію легкої промисловості та інноваційні технологічні рішення.

При цьому прямі іноземні інвестиції у промисловість принесуть в Україну капітальне обладнання, новітні технології, а також управлінські та маркетингові рішення та досвід. Це означає більший мультиплікативний ефект від інвестицій, адже інвестори фактично “вмонтовують” новостворені виробничі потужності у вже існуючі ланцюжки виробництва.

Тому визначальною конкурентною перевагою України у відносинах з високотехнологічною промисловістю країн ЄС та Канади є наші працівники.

Вони мають надзвичайно високий, навіть за європейськими мірками, рівень освіти та кваліфікації, спеціалізацію в галузі природничих наук, технологій, інженерії, математики та здатні створювати нові знання, продукувати, адаптувати та використовувати передові технології.

Ці якості, помножені на працелюбність, на додачу до конкурентної вартості праці створюють неймовірні можливості для виробництва конкурентної продукції і створюють привабливі можливості для будь-якого спільного українсько-європейського підприємства чи інвестпроекту, який розмістить свої виробничі потужності в Україні.

В умовах зростання світової конкуренції ЄС буде вигідно розміщувати свої промислові потужності в Україні, де є простір та умови для створення нових підприємств та трудові ресурси для кваліфікованого налагодження складних технологічних процесів.

Такий сценарій, до речі, утримає кваліфікованих українських працівників від переїзду до Європи, адже, на відміну від сфери послуг, промислове виробництво потребує участі працівника у виробничому процесі.

Це надзвичайно важливо для розвитку регіонів, адже кваліфіковані інженери та фахівці високотехнологічних виробництв матимуть більше можливостей для працевлаштування в Україні, і саме в тих регіонах, де є достатні площі для розміщення нових виробничих потужностей для підприємств.

Автор: Степан Кубів,

перший віце-прем’єр України,

міністр економічного розвитку та торгівлі

Джерело

Ukraine and Canada: a history of settlement and a future for investment

I have been in Ukraine since October 2014; I arrived soon after the Revolution of Dignity began. 

The revolution created both a strong desire for reform and a call for social justice, but at the same time it also led to the occupation of Crimea and the beginning of the Russian-backed aggression of Donbas. As a result, Ukraine has needed to deal with a very broad range of challenges, and all at the same time. This has meant that despite the efforts of many ambitious and smart people, reforms haven’t moved as quickly as many Ukrainians had hoped. Nevertheless, more has been done in these past three years than in the previous twenty-four years. It’s certainly encouraging and we’re beginning to see the results now. 

On the economic side, we can see the growth going ahead in bounds. Ukraine did not have a viable army in 2014; certainly not one that was combat worthy. Civil society and the population stepped in to remedy much of that, and the state has been catching up. It plays more a role as a deterrent, which we hope will make a peaceful solution more viable.

Obviously, many issues remain outstanding both with Russia, for example, as well as the international court and the challenge that was launched at the beginning of March in the Hague is evidence of that. Ukraine’s relationship with the EU continues to be redefined and Canada has been a strong partner throughout.

Our economic relations are fairly modest. In terms of exports from Canada, 2016 was a record year and the best since 1991, reaching 265 million Canadian dollars. According to our statistics, Ukraine’s exports to Canada were 107 million Canadian dollars. We are confident that more can be done now, with our Canada-Ukraine free-trade agreement.

The International Trade Centre in Geneva did a study, and Canada ended up in the top ten underserved markets when it comes to Ukraine, in terms of not fully using the existing potential. Because of that we believe that both the attention and the publicity surrounding the free-trade agreement, as well as the provisions of the document itself, will help remedy that. In order to help that process along, we’ve launched a Canada-Ukraine Trade Investment Support Project with the Conference Board of Canada and the Canada-Ukraine Chamber of Commerce which aims to help build Ukraine’s capacity to use these opportunities.

I think the other key element, which is not yet covered by the current version of our free-trade agreement, is trade in services but we are open to negotiating this over the next couple of years. When it comes to Canada, certainly sales of software and computer services probably are, by all accounts, greater than goods’ exports at this point, both in terms of product development, outsourcing and maintenance. There is a lot of activity, and sales into Canada. Certainly, I would say over 100 million Canadian dollars a year, if not 150 million. 

Thanks to the Ukrainian diaspora in Canada there’s a widespread awareness of Ukrainians, and by extension, Ukraine. It’s not something you need to explain to most Canadians. That makes Canada a little different from many other countries, and it means there are already people there with cultural empathy and openness to the market.

On the other hand, it also comes with some disadvantages. Some of these people, with personal links to Ukraine, tried to do business in the early years, of the 90s. Many of those business ventures did not work in the Wild West atmosphere that existed at the time and the bad memories of some of those smaller-scale (and larger-scale) problems persist. So, we need to overcome those. In the past year and a half we’ve seen the arrival of major Canadian players, such as Fairfax Financial, investing in Ukraine. We’re seeing bigger players with deeper pockets who are willing to take on board the Ukrainian risk in order to also take advantage of the Ukrainian opportunities.

I am of Ukrainian origin myself. I was born in Toronto and I lost some of my illusions about Eastern Europe there. I try to encourage people in Canada, from whatever background, to take a realistic view of the market.

Does Ukraine have an image problem? I think there’s no doubt that there are perception issues out there. In territorial terms, the military conflict concerns approximately about seven per cent of the country, if we include both Crimea and the Donbas, and three per cent, if just the Donbas. Certainly, one of the things that I remind my Canadian country people about is that it is 1,300 km from the western border to the line of contact in the conflict zone, and that’s a very long distance, indeed.

ABOUT ROMAN WASCHUK

Roman Waschuk is Ambassador of Canada to Ukraine. He began his career with the Department of External Affairs in 1987. First posted as second secretary (political) in Moscow, he subsequently served as counsellor (political) in Kyiv and counsellor (political) and minister-counsellor (political/economic) in Berlin. He also served as Ambassador to Serbia, with concurrent accreditation to Macedonia and Montenegro. He graduated from the University of Toronto (MA in History).

Source

4 стереотипи про торгівлю з Канадою. Що заважає українському експорту

14 березня беззаперечно увійде в історію канадсько-українських дружніх відносин, оскільки саме в цей день український парламент ратифікував Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою (Canada-Ukraine Free Trade Agreement або CUFTA).

Залишилось лише дочекатись ратифікації з канадської сторони, обміну ратифікаційними грамотами, і зона вільної торгівлі запрацює на повну.

Тому в 2017 році ми будемо святкувати не лише 150-річчя Канади, але й початок нашої вільної торгівлі.

Команді Міністерства економічного розвитку та торгівлі вдалося зафіксувати в Угоді більш вигідні позиції для вітчизняних експортерів та ширші часові рамки скасування ввізних мит. Угода відразу відкриє для українських експортерів безмитний доступ до 98% канадського ринку. Це стосується як сфери промислових товарів, так і сільськогосподарських (окрім 108 тарифних ліній, які можна буде експортувати без мит в межах глобальних квот Канади).

Як відзначила заступник міністра економіки, торговий представник України Наталія Микольська, українські експортери отримають короткострокові та довгострокові перспективи виходу на канадський ринок, а національні виробники – стимули для підвищення якості та конкурентоспроможності своєї продукції.

Проте час не чекає, тому українським експортерам вже зараз необхідно досліджувати канадський ринок й смаки та уподобання канадських споживачів стосовно свого товару, аби з набранням угодою чинності почати експортувати перші партії товарів без сплати ввізного мита. Активно працює Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку, який може допомогти підкорювачам заокеанських ринків з пошуком бізнес-партнерів та необхідної інформації.

На жаль, багатолітня орієнтація на ринки найближчих сусідів породжує в українських експортерів чимало острахів щодо угоди про вільну торгівлю з Канадою.

Багато українських бізнесменів переконані, що Канада далеко, транспортувати туди дорого, поруч ринок конкурентних американських товарів – тому, відповідно, на канадському ринку місця для їхнього товару немає. Тобто до тарифних та нетарифних бар’єрів додаються ще й ментальні.

У цій статті ми спробуємо проаналізувати, наскільки ці та інші стереотипи є виправданими й чи дійсно такий страшний вовк, як його малюють.

Стереотип  №1: “Канада – це далеко. Транспортні витрати зроблять мій товар неконкурентоспроможним“

CUFTA – це перша трансатлантична угода про вільну торгівлю, укладена Україною. Хоча канадський ринок може здаватися далеким, а доставка товарів у Канаду може виглядати дорогою та тривалою, технологічний прогрес дозволяє не зважати на далекі відстані в міжнародній торгівлі ХХІ століття.

Подивіться на полиці в супермаркетах України. Ви побачите груші, імпортовані з Китаю, вино з Чилі, і ці товари продаються за порівняно розумними цінами.

Уявіть, що за даними порталу Sea Distances з Шанхаю до Одеси (8379 морських миль відстані) вантаж йтиме 35 днів, рухаючись зі швидкістю десять вузлів на годину. У випадку з Чилі час і відстань майже такі самі. Подолання стількох кілометрів теж має бути недешевим. Окрім того, Україна наразі не має вільної торгівлі з Китаєм і Чилі. Це означає, що товари імпортуються зі сплатою ввізних мит на українському кордоні.

Безсумнівно, транспортні витрати визначають потенціал виходу на іноземні ринки, а вартість доставки впливає на змінні витрати ведення бізнесу. Більш того, далека відстань може стати проблемою, якщо товар швидко псується (наприклад, свіжі фрукти й овочі) або залежить від споживчих переваг (наприклад, колекції високої моди).

Однак наразі логістичні та судноплавні компанії пропонують індивідуальні персоналізовані рішення з доставки вантажу будь-куди повітрям, морем, залізницею, автотранспортом.

Якщо ви плануєте експортувати свіжі фрукти й овочі до Канади, обирайте авіа або морські перевезення з температурним контролем. Якщо ваша колекція має бути показана на тижні моди в Монреалі – використовуйте швидкі авіаперевезення або навіть експрес-доставку. Якщо ви не можете заповнити весь контейнер своїми товарами, долучайтеся до збірних вантажів, які складаються з багатьох окремих поставок.

Довгі морські перевезення також мають перевагу: за деякими оцінками, додатковий кілометр сухопутного транспортування буде в сім разів дорожчий за додатковий кілометр по морю.

Насправді не існує єдиного для всіх експортерів вирішення питання відстані між Канадою та Україною. Так, дійсно, якщо маржинальність товару на канадському ринку є невисокою, транспортні витрати (які не є постійними, бо тарифи змінюються) можуть впливати на конкурентоспроможність.

Проте відстань – не проблема, оскільки розвиток транспортних технологій пропонує різноманітні варіанти зменшення витрат та оптимізації тривалості транспортування до Канади.

Стереотип №2: “Канада імпортує майже все з США, на ринку Канади немає місця для мого продукту“

Спільні кордони та географічна близькість зробили Канаду й США найбільш важливими торговими партнерами один для одного. Канадські споживачі важливі для виробників США, оскільки минулого року Канада придбала у свого південного сусіда товарів та послуг на $337,8 млрд.

Економіки двох країн сильно інтегровані, і цей процес був прискорений двосторонньою угодою про вільну торгівлю 1988 року та NAFTA в 1994 році. Окрім того, великий відсоток двосторонньої торгівлі Канади з США складається з проміжних продуктів, які входять до інтегрованих ланцюгів поставок між двома країнами.

Як правило, країни-сусіди торгують більше, ніж географічно віддалені. Двостороння торгівля між близькими країнами полегшується завдяки розвиненій регіональній логістичній мережі, схожості бізнес-середовища та двосторонньому митному співробітництву.

Подумайте про Україну. Наразі найбільший торговельний партнер України – це ЄС. У 2015 році майже 40% українських товарів і послуг були експортовані до ЄС. Двосторонній товарообіг зростає внаслідок глибокої й всеосяжної угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС.

Проте вільна торгівля з ЄС не заважає присутності груш з Китаю, вина з Чилі та Грузії, молочних продуктів з Білорусі на українському ринку.

Крім NAFTA, Канада має 10 чинних угод про вільну торгівлю, зокрема, з Кореєю, Ізраїлем, Йорданією та Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ). Крім того, була підписана всеохоплююча торговельна угода з ЄС.

Очевидно, що Канада прагне до вільної торгівлі, а різноманіття міжконтинентальних угод про вільну торгівлю демонструє, що канадська зовнішня торгівля є багатовекторною.

Український експортер буде стикатися з конкуренцією з боку американських та інших іноземних виробників на канадському ринку. Однак ця конкуренція стимулюватиме його покращувати свій товар та пропонувати нові цінності для канадських споживачів.

Пам’ятайте цитату письменника Едварда де Боно: “Компанії, які зосереджуються лише на конкуренції, помруть. Ті, які спрямовані на створення цінностей, процвітатимуть”.

Стереотип №3: “Я експортуватиму свій товар до США через Канаду без сплати ввізних мит“

Режим вільної торгівлі між Канадою і США може навести вас на думку, що завдяки безмитному доступу до канадського ринку можна експортувати товари через Канаду до США без сплати ввізних мит на канадсько-американському кордоні.

Враховуючи, що Україна та США не мають угоди про вільну торгівлю, товари українського походження підпадають під митні ставки за принципом режиму найбільшого сприяння (окрім товарів, які підпадають під систему генеральних преференцій США).

Крім того, угоди про вільну торгівлю містять правила походження, яким товари повинні відповідати, щоб мати преференційний доступ до ринку партнера по угоді. Згідно CUFTA, товари, вироблені в Україні, мають пільговий доступ лише на канадський ринок.

Пам’ятайте, що для перетину канадсько-американського кордону на пільгових умовах товар повинен мати канадське чи американське походження відповідно, бо все ж таки NAFTA – це угода про вільну торгівлю, а не митний союз.

Водночас можна розглядати Канаду в якості регіонального хабу для експортних продажів, планування логістики, дистрибуції, маркетингу й напрацювання стратегії виходу вашої компанії на інші ринки.

Стереотип № 4: “Канадські споживачі купують лише made in Canada“

Опитування демонструють, що споживачі в Канаді дійсно схильні купувати канадську продукцію, оскільки купівля товарів “made in Canada” позитивно впливає на економіку країни, створення робочих місць тощо. Дослідження 2013 року вказує, що 45% канадців намагаються купувати товари, вироблені в Канаді.

Та поза тим, двоє з трьох споживачів вказують, що головним чинником при купівлі товарів все ж таки є низька ціна.

Таким чином, вважати, що канадці купують лише “made in Canada” – велике перебільшення. Підтримувати свою країну, коли криза ще відчутна – цілком логічна й виправдана поведінка. Те саме відбувається й в Україні протягом останніх двох років.

Ще декілька цікавих фактів. По-перше, пам’ятайте, що діаспора українців в Канаді – це понад 1,3 мільйона людей. Діаспора може допомогти поширити інформацію про товар, налаштувати перші ділові контакти, а також зменшити початкові витрати під час виходу на канадський ринок.

Присутність канадців українського походження робить Канаду дуже привітним місцем для українського малого та середнього бізнесу.

По-друге, пам’ятайте, що Канада – велика країна, і споживчі уподобання можуть бути різними в Оттаві, Монреалі та франкомовному Квебек-сіті.

Канада – дуже різноманітна країна з багатонаціональним населенням. У 1971 році вона стала першою країною у світі, де мультикультуралізм став частиною офіційної державної політики.

Одна п’ята частина канадців народилися не в Канаді. Таким чином, різноманітність – це сила Канади й гарна можливість для українських експортерів знайти новий ринок для своїх товарів.

І наостанок – українським компаніям є що запропонувати канадським споживачам.

Ми вміємо креативити, дивувати та створювати якісний продукт. Навіть до початку ери вільної торгівлі з Канадою українські компанії успішно налагоджують ділові контакти, проводять зустрічі з потенційними партнерами, беруть участь у виставках, прораховують логістику, підписують контракти та поставляють товари.

Коли у вас є якісний товар, що відповідає вимогам канадського ринку та споживчим уподобанням канадців, то жодна відстань чи конкуренція вам не перешкода.

Автор: Олександра Бровко, 

Cтарший експерт з торгівлі та інвестиційної політики проекту CUTIS (Canada-Ukraine Trade Investment Support). 

Діяльність проекту спрямована на зменшення рівня бідності в Україні та підвищення сталого економічного розвитку шляхом збільшення українського експорту до Канади та заохочення інвестицій з Канади до України

Джерело: eurointegration.com.ua

Ukraine ratifies Canada-Ukraine free trade deal

The decision has been supported by 272 MPs with a required minimum of 226 votes. The FTA retains certain trade restrictions introduced by both sides.

Canada cancels duties on 98 percent of Ukrainian products, mainly agricultural ones, with the exception of poultry, dairy products, cheeses and eggs that are still subject to quotas. The document cancels duties on industrial products from Ukraine, excluding cars, whose duties are to dwindle to zero within seven years.

Almost 80 percent of imports from Canada will not be subject to duties. Some duties will be phased out over a period of 3-7 years. In particular, this applies to sheep and fowl, beef, lamb, nuts, pork offal, fruit, oilseeds, vegetable oil, fresh pork, poultry, milk, cream, eggs, honey and vegetables.

Duties will be phased out over a period of 3-7 years. In particular, this applies to sheep and fowl, beef, lamb, nuts, pork offal, fruit, oilseeds, vegetable oil, fresh pork, poultry, milk, cream, eggs, honey and vegetables.

The Ministry of Economic Development and Trade expects that after the launch of the FTA Ukraine may see the growth in exports of high-processed food products, including confectionery, juices, sunflower oil, alcoholic beverages.

July 1, 2016, Ukraine and Canada signed an agreement on the establishment of a free trade zone.

Feb. 15, the document was ratified by the lower house of the Canadian parliament – the House of Commons.

March 8, the agreement passed the second reading by the upper house – Canada’s Senate.

Конгресом Українців Канади, спільно із канадською компанією, громадськими організаціями та Лігою Українців Канади відправлено в Україну 11 тонн гуманітарної допомоги

4 січня 2017 року Конгресом Українців Канади, спільно із канадською компанією «Сaravan Logіstics», а також канадськими громадськими організаціями «Ukraine Appeal», GlobalFire, Global Medic та Лігою Українців Канади було зібрано та відправлено в Україну 11 тонн гуманітарної допомоги, що складається із медичного обладнання та засобів пожежогасіння. Згаданий вантаж буде передано до лікарень та пожежних станцій на сході України, зокрема в Маріуполі.

Це вже четверта відправка гуманітарної допомоги зазначеними меценатами до України.

Зібране в січні 2017 року українською громадою Канади обладнання дозволить покращити якість надання першої медичної допомоги постраждалим внаслідок російської агресії проти нашої держави, а також дозволить підвищити ефективність боротьби з пожежами.

Українська сторона високо цінує зусилля Уряду Канади, а також української діаспори в Канаді в сфері надання гуманітарної допомоги Україні.

Джерело, Фото: Mykola Swarnyk

Ukraine to finish ratifying free trade zone agreement with Canada

The Ukraine-Canada treaty will enter into power 30 days after ratification in Ottawa

The Ukrainian president Petro Poroshenko filed a draft bill on ratifying the agreement on Ukraine-Canada free trade zone, the UNIAN agency reports.

The bill war referred as urgent for approving at the Verkhovna Rada.

The mentioned treaty provides Ukrainian businesses a customs-free access to the Canadian market, the president’s press service notes.

“The document will reveal new opportunities for the Ukrainian entrepreneurs, which includes both expanding the market outlets and developing and modernisation of the production aimed to increase competitiveness in the new markets and also to create new jobs.” the service says.

With the act signed, Ukraine has ended the process of ratification of the deal with Canada. It will enter into force 30 days after the Canadian part finishes the process the same way.

The Ukraine-Canada free trade zone agreement was signed in Kyiv on July 11. According to the deal, Canada and Ukraine liberalise their custom policies upon each other in a mutually comfortable way, simultaneously protecting their sensible industries.

Just after the agreement enters into force, Ottawa will open 98% of its market for Ukraine, and Ukraine will steadily cancel 80% of the customs tariffs for the Canadian exports. Other fees would be abolished in the next 3, 5 and 7 years.

UATODAY.TV

President submitted draft Law on ratification of FTA between Ukraine and Canada for consideration by Verkhovna Rada

Under article 93 of the Constitution of Ukraine and article 9 of the Law of Ukraine on the International Treaties of Ukraine, President Petro Poroshenko submitted the draft Law on the Ratification of the Free Trade Area Agreement between Ukraine and Canada for consideration by the Parliament as an immediate one.

The Law ratifies the Agreement concluded between the two states in July 2016.

The implementation of the provisions of the document will promote the development of bilateral trade and economic cooperation, allow producers of goods to use benefits from duty-free access to the market of Canada, open opportunities for the Ukrainian business to expand their markets and modernize production in order to increase competitiveness on the new market. The Agreement will also facilitate the creation of new jobs in Ukraine.