Archives: publications

Американський медіа ресурс Business Insider пише про новий популярний тренд на IT ринку Північної Америки – все більше програмістів переїжджають із Кремнієвої долини в Канаду. Все більше компаній, зокрема, Facebook, Google, Lever, Postmates, Tile відкривають офіси в Торонто.

Видання називає декілька причин, зокрема високі ціни на нерухомість в Штатах та жорстку міграційну політику, яка змушує глобальних IT-гравців шукати альтернативні варіанти залучення іноземних спеціалістів.

Українським компаніям також не варто стояти осторонь світових трендів і активніше шукати можливості співпраці з канадським IT сектором. Ольга Штепа, координаторка проекту CUTIS, виділяє 5 ключових причин, чому українському бізнесу варто розпочати бізнес з Канадою.

1. Зростаючий попит на IT спеціалістів в Канаді

За останні 15 років було створено близько 300 000 робочих місць в галузі IT Канади.

Рада з питань інформаційних та комунікаційних технологій Канади (ICTC) прогнозує, що до 2021 року канадський IT сектор потребуватиме 216 000 кваліфікованих співробітників. При цьому, власними силами – за рахунок випускників вузів та імміграції – Канада забезпечити цей попит не зможе. А отже зростає роль експорту IT послуг та залучення спеціалістів на умовах аутсорсингу.

2. Стабільність ринку

В умовах зростаючого протекціонізму в США та значних обмежень у імміграційній політиці, багато роботодавців там стикнулися з проблемами у наймі персоналу. Натомість Канада, всесвітньо відома своєю лояльною імміграційною політикою, впроваджує програму «Глобальний потік талантів» (Global Talent Stream), яка дозволяє  IT-фахівцям з усіх країн отримувати візи за спрощеною процедурою. До цього слід також додати відносно дешевшу вартість житла в Канаді, та високі соціальні стандарти, що гарантуються державою.

3. Високі заробітні плати

Працівники  IT компаній в Канаді заробляють біля 80 000 канадських доларів на рік, що на 61% більше, ніж в середньому по економіці. Протягом 2011-2016 рр. середня зарплата в IT-секторі зростала швидше, ніж зарплата в інших секторах економіки країни – на 13% порівняно з 8,7%.

4. Корона ефект – зростання потреби в IT послугах

Світ зіткнувся з небаченою досі ситуацією, коли всі без винятку економіки були поставлені на паузу через пандемію. Але, як я кажуть, не було б щастя, так нещастя допомогло. Більшість сервісів переводиться в онлайн, по всьому світу практикується новий формат роботи з дому. Наприклад, Facebook дозволив працівникам працювати з дому до кінця року, а Twitter взагалі планує не поновлювати роботу в офісі. Це призвело, в свою чергу, до значного зростання попиту на такі послуги як телемедицина, дистанційне навчання, логістичне постачання, фінансові розрахунки тощо. І все це на тлі в рази злетівшого попиту на послуги з кібер безпеки. В поєднанні з вищенаведеними перевагами, на канадському ринку створюють унікальні можливості для розвитку IT компаній, в тому числі і з України.

5. Вихід на ринок Північної Америки через Канаду

Канада чи не найкраща країна для здійснення мрії багатьох компаній – виходу на глобальний ринок. Але все вище наведене не означає, що шлях на ринок Канади вимощений трояндовими пелюстками.

Оскільки Канада – ринок глобальний, то і конкурувати потрібно буде не лише з канадськими компаніями, а й іноземними гравцями, що відвойовуюсь свій шмат пирога на канадському ринку.

Висока конкуренція автоматично означає високу «планку» виходу на ринок – обов’язково потрібна відповідність міжнародним стандартам, класифікаціям, мовним вимогам, нарешті.

Тож бажаємо не прогавити момент і розумно скористатися існуючими можливостями.

За матеріалами Liga.net Business Insider, a US media resource, writes about a new popular trend in the North American IT market: more and more programmers move from Silicon Valley to Canada. More and more companies, including Facebook, Google, Lever, Postmates and Tile, have opened offices in Toronto.

The publication cites several reasons including high real estate prices in the United States and a tight migration policy that force global IT players to look for alternatives to attract foreign professionals.

Ukrainian companies should not stand aside global trends and actively seek opportunities for cooperation with the Canadian IT sector. Olga Shtepa, CUTIS Project Coordinator, highlights five key reasons why Ukrainian companies should start business with Canada.

1. Growing demand for IT professionals in Canada

About 300,000 jobs have been created in Canada’s IT industry over the past 15 years.

The Information and Communication Technology Council of Canada (ICTC) estimates that Canada’s IT sector will need 216,000 skilled employees by 2021. At the same time, Canada will not be able to meet this demand on its own with its university graduates and migrants involved. Consequently, the role of IT services exports and outsourcing is growing.

2. Market stability

With growing protectionism in the United States and significant restrictions on immigration policy, many employers there have faced problems hiring staff. Instead, Canada, known worldwide for its loyal immigration policy, is implementing the Global Talent Stream Program, which allows IT professionals from all countries to obtain visas under a simplified procedure. Relatively cheaper costs of housing in Canada and the high social standards guaranteed by the government can be added to that.

3. High wages

Employees of IT companies in Canada earn about 80,000 Canadian dollars a year, which is 61% more than the economic average. During 2011-2016, the average salary in the IT sector grew faster than in other sectors of the economy – by 13% compared to 8.7%.

4. The Corona effect: growing need for IT services

The world has faced an unprecedented situation where all economies, without exception, have been put on hold due to the pandemic. As they say, however, it was a blessing in disguise. Most services are provided online, and a new format of work from home is practiced around the world. For example, Facebook allowed employees to work from home until the end of the year, and Twitter does not plan to resume work in the office. This, in turn, has led to a significant increase in demand for services such as telehealth, distance learning, logistics, financial settlements and more – all this against the backdrop of the skyrocketing demand for cybersecurity services. In combination with the above advantages, the Canadian market creates unique opportunities for the development of IT companies, including those from Ukraine.

5. Entering the North American market through Canada

Canada is perhaps the best country to fulfill the dream of many companies – to enter the global market. All of the above, however, does not mean that the road to the Canadian market is scattered with flowers.

As Canada is a global market, it will be necessary to compete not only with Canadian companies, but also with foreign players trying to get their piece of pie in the Canadian market.

High competition automatically means a high “bar” of market entry – it is necessary to comply with international standards, classifications and, finally, language requirements.

So we wish you not to miss the chance and use the existing opportunities wisely.

Source: Liga.net

За результатами 2018 року, канадські споживачі витратили на одяг 36 млрд кан дол. З них більш ніж 18 млрд кан дол припадає на одяг для жінок і близько 11 млрд кан дол — для чоловіків.

Очікується, що до 2023 року сукупний обсяг реалізації одягу сягне 43 млрд кан дол.

В середньому житель Канади витрачає на одяг 974 кан дол на рік або 2 492 кан дол на сім’ю.

Найбільшим постачальником одягу до Канади є Китай. На нього припадає понад третина всього імпорту одягу — 4,8 млрд кан дол. Однак це — переважно продукція глобальних і канадських брендів, виготовлена на замовлення.

Обсяг канадського імпорту одягу з України є незначним порівняно з найбільшими країнами-постачальниками. У 2018 році він становив 6,5 млн кан дол, тобто менше 0,1% від сукупного обсягу імпорту. Більш ніж дві третини сукупного обсягу канадського імпорту одягу з України припадало на нетрикотажний одяг.

У 2017 році набула чинності угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement). Завдяки цьому український одяг отримав 18% фори на канадському ринку порівняно з імпортом з потужних світових гравців, наприклад, з Китаю.

Це створює привабливі умови для українських виробників одягу для експорту в Канаду. На що їм потрібно звернути увагу, щоб стати успішними в Канаді?

 

Знайдіть свою нішу

Коли ми говоримо про перспективи українських компаній на ринку Канади, варто детально проаналізувати три ключові фактори: ціну, мінімальну партію та якість.

Якщо в питаннях якості більшість українських виробників можуть відчувати себе впевнено на канадському ринку, то ціна та мінімальна кількість одиниць продукції в партії — це саме ті виклики, які стоять перед вітчизняним бізнесом.

По-перше, багато українських компаній, зацікавлених в експорті до Канади, можуть бути або завеликими, або замалими для цього ринку. Хоча складається враження, що Канада — великий ринок, це не зовсім так. Особливо якщо порівнювати кількість покупців з американським ринком. Об’єми партій, що готові купувати канадські баєри, суттєво менші, ніж аналогічні партії для дистриб’юторів США.

По-друге, українські компанії не можуть конкурувати за ціною з Китаєм, В’єтнамом чи Бангладеш. Який же вихід? Не конкурувати з продукцією Made in China. Українські компанії повинні знайти свою нішу.

Деякі канадські компанії, наприклад, провідний ритейлер Laura, не хочуть на 100% залежати від імпорту товарів з Китаю чи Бангладешу. Вони зацікавлені в диверсифікації асортименту. У Канаді зберігся позитивний імідж України як надійного постачальника продукції легкої промисловості.

Близько 20 років тому Канада активно купувала одяг з України. Зараз, на жаль, бізнес-співпраця в сегменті одягу не суттєва. Упевнена, що зона вільної торгівлі між Канадою та Україною, що передбачає скасування ввізних мит до Канади, — це чудова нагода перезапустити бізнес-контакти між країнами.

Зрозумійте особливості ментальності

Я би порадила потенційним експортерам до Канади почати експансію нового ринку з особистого знайомства з ним. Представникам українського бізнесу варто відвідати Канаду та пройтися по магазинах.

Потрібно зрозуміти, якому одягу віддають перевагу канадці, на що вони звертають увагу, як продається одяг, які кольори та фасони неприпустимі для канадців. Потрібно вивчити локальну ментальність.

На ринку одягу культура — основний фактор. Українські компанії повинні бути готові до адаптації колекцій. Вироблений в Україні одяг або занадто класичний, або занадто сексуальний. Канадці віддають перевагу чомусь посередині.

Крім того, знайомство з роздрібною торгівлею буде додатковою перевагою в ході переговорів з потенційними баєрами. Українська компанія може сказати: “Так, наші менеджери з продажів відвідували ваші магазини, ми знаємо, як ви презентуєте одяг, ми знайомі з вашою цільовою аудиторією. Наш продукт ідеально вам підходить, тому що…”. Це справить позитивне враження на канадського партнера.

Як зазначив одного разу представник канадської дистриб’юторської компанії, вони отримують 120 листів на день від компаній-виробників одягу. Саме тому ключове в переговорах — переконати канадську сторону, що ваша продукція ідеальна.

Підготуйтеся до переговорів

Ринок одягу Північної Америки орієнтується на тренди. Якість у цьому випадку може не грати важливої ролі. Виняток — орієнтація на певні бренди. Пересічні баєри орієнтуються на продукцію fast-fashion: кожні два-три місяці — нова колекція. Раніше рік налічував чотири сезони для одягу, зараз — 12 сезонів.

Саме тому для досягнення успіху на канадському ринку важливо знайти “правильного” баєра. Будьмо відвертими: зробити це непросто, але можливо. У тому числі — завдяки участі в програмах підтримки бізнесу, наприклад, у Канадсько-українському проекті підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS).

Під час зустрічі з канадськими баєрами та ритейлерами не втратьте свій шанс: підготуйте якісні маркетингові матеріали англійською мовою (native English) та прайси у доларах США.

Оновіть інформацію на офіційному сайті, зверніть увагу на адекватність фото — ринок Канади дуже чутливий до питань гендерної рівності. Якісне виконання домашнього завдання — запорука результативних переговорів.

Автор: Марія Гузман, експерт з ринку одягу Офісу з просування експорту Канади (TFO Canada), консультант Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Економічна правда Canadian consumers spent CAD 36 billion on clothing in 2018. It is estimated that by 2023, the total apparel sales will reach CAD 43 billion. On average, a Canadian consumer spends CAD 974 a year on clothing.

Apparel imports in Canada have grown from $10.1 to 12.5 billion CAD over the last four years. The largest supplier of clothing to Canada is China. It accounts for more than a third of total clothing imports – CAD 4.8 billion.

Thanks to the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) and the abolition of import duties, Ukrainian clothing has 18% preferences on the Canadian market compared to imports from such powerful global players as China. All this creates attractive conditions for encouraging Ukrainian clothing manufacturers to export to Canada right now.

Maria Guzman, TFO Canada Apparel Consultant, CUTIS Canadian Expert explains the specifics of the Canadian apparel market and provides three tips for Ukrainian apparel producers to succeed in Canada.

 

1. Find your niche

There are 3 important factors for an apparel company that wanted to export its products – price, minimum quantities, and quality.

For Ukrainian apparel companies, price and minimum quantities are challenges which hard to overcome.

First, Ukrainian companies are too big or too small for the Canadian market. Even though some people think that Canada a big market, it’s not. In Canada, you just can’t find so many buyers, as in the US. The quantity Canadian buyers want to purchase is considerably small in comparison with large US buyers.

Second, Ukrainian companies just can’t compete with such countries as China, Vietnam, or Bangladesh in prices. So, they shouldn’t market their products comparing to China. What Ukrainian companies should do in that context? To find their niche.

Some Canadian companies, for example, Laura, don’t want to have all their product mix just from China or Bangladesh. They want to diversify their assortment with other countries. They know that Ukrainian production has very good quality and a good reputation from the past. Approximately 20 years ago many Canadian buyers cooperated with Ukrainian companies. Nowadays this business connection is rather small. However, I think that Canada-Ukraine free trade agreement is a good reason to “press the reset button” in business relations between two countries.

Exports to Canada is like a marathon, not a short-distance run. Ukrainian companies need to be ready to compete with the whole world.

2. Understand the Canadian consumer mentality

I do advise foreign companies to start their business journey in Canada from market familiarization – companies need to know how a typical Canadian clothing store looks like. They need to come to Canada and look around. What is a prototype for a typical Canadian man and woman? They need to emerge into the market and learn local mentality.

Culture is a very key issue. Ukrainian companies need to adapt their collection. Clothing from Ukraine is very classic or too open/wild/sexy. Canadian consumers are looking for something in between.

Besides, it would be nice to mention during a meeting with a Canadian buyer – yes, I visited your store, I know how you present products, I believe that my product fits your store because of this, this and this, I know your target audience, etc.

A Canadian buyer may have 120 emails a day from companies looking for an appointment. It’s crucial to persuade that exactly your product is a perfect choice.

3. Be ready for export activities

The North American apparel market is very trendy. Buyers are not looking for quality unless they are looking for certain brands. Regular buyers are looking for so call fast-fashion products. Every few months is a new collection. It used to be 4 seasons for buying clothing. Not anymore. Now there are 12 seasons.

To succeed in Canada, Ukrainian producer needs to find the right buyer, to knock to the right door. It’s a challenging goal.

If you find the right buyer, try not to lose your chance – get marketing material ready, make a price list in US dollars, update your website, etc.

A website should be in English with appropriate pictures – the Canadian market is extremely sensitive to gender issues. Good homework is the keystone to success in finding a partner in Canada.

Author: Maria Guzman, TFO Canada Apparel Consultant, CUTIS Canadian Expert

Source: epravda.com.ua

Між Україною та Канадою вже понад два роки діє Угода про вільну торгівлю (Canada-Ukraine Free Trade Agreement, CUFTA). За цією угодою більшість українських товарів при ввезенні до Канади не обкладаються ввізним митом. Пільги поширюються і на взуття, а це в середньому 18% від митної вартості, що є нашою конкурентною перевагою у порівнянні з такими потужними глобальними постачальниками взуття як Китай чи В’єтнам.

Спробуємо розібратися, наскільки легко українським взуттєвикам вийти на канадський ринок та скористатися його конкурентними перевагами.

Helicopter view

Очікується, що за підсумками 2019 році обсяги взуттєвої індустрії в Канаді сягнуть 7,7 млрд. канадських доларів. Лише в Онтаріо, одній з 10 провінцій Канади, налічується 1260 взуттєвих магазинів.

Протягом року середня канадська родина витрачає приблизно 624 канадських доларів на взуття, з них 347 доларів – для жінок та дівчат, та 277 доларів –для чоловіків та хлопчиків.

Канада належить до першої п’ятірки країн-найбільших споживачів взуття, причому левова частка його імпортується. За минулий рік Канада імпортувала 161 млн пар взуття лише з Китаю та В’єтнаму (69 % від всього взуттєвого імпорту).

Наступними важливими країнами-постачальниками взуття для Канади є Італія – 8%, Камбоджа та Індонезія – по 4% відповідно. Решта взуття (15 %) імпортується з інших країни, серед яких є й Україна.

 

При цьому Канада також успішно експортує взуття. У 2018 році обсяги виробництва взуття в Канаді сягнули 458 млн канадських доларів. У рейтингу експортерів взуття Канада посіла 12 місце в світі. Біля 90% канадського взуття експортувалося до США.

Всього в Канаді налічується понад 120 взуттєвих виробництв, в основному в провінціях Онтаріо (24), Квебек (22) та Британська Колумбія (10). Здебільшого це невеликі (до сотні працівників) сучасно устатковані фабрики. Загалом на взуттєвому виробництві по всій країні зайнято близько 1,4 тис. людей.

Взуттєві уподобання канадців

Канадський ринок взуття є досить консервативним, особливо щодо зимових моделей. До зимового взуття у канадців окремі вимоги. Як вони жартують, канадський рік має лише два сезони – зимовий та сезон будівництва, і для обох потрібне якісне взуття.

Тривалість морозно-сніжного періоду в Канаді сягає п’яти місяців. Отже, зимове взуття, насамперед, має забезпечувати тепло, водонепроникність та стійкість на слизьких поверхнях. Іншими словами, комфорт споживачів визначає стиль зимового взуття.

Окремі зимові моделі взуття в Канаді стабільно продаються десятки років поспіль. За словами Енді Орчарда (Andy Orchard), менеджера департаменту продажів компанії Cougar Shoes Inc., зимові чоботи з червоними язичками вже понад сорок років користуються попитом на канадському ринку чоловічого, жіночого та дитячого взуття. «Ще коли мені було 15-16 років (40 років тому), всі, абсолютно всі в Канаді, носили ці чоботи. Червоні язички чобіт обов’язково мали бути висолопленими зовні, щоб їх було видно. Це було щось схоже на уніформу. Ця модель зимових чобіт Cougar користується попитом серед канадців й дотепер», – зазначає він.

 

Розмаїття етносів певною мірою впливає на канадські споживацькі уподобання. Особливо в таких численних діаспорах як індуська чи китайська. Наразі кожен п’ятий канадець народився за межами Канади. Іммігруючи до Канади, люди привносять з собою національні звички чи уподобання зі своїх країн походження. Насамперед, це стосується традиційної їжі, одягу та взуття.

Зовнішній вплив на ринок

Значний вплив на ринок взуття в Канаді мають тренди американського взуттєвого ринку, який майже в 10 разів перевищує канадський. Це закономірно, бо близько 90% населення Канади мешкає в 100-мільній смузі вздовж кордону із США, а економіки обох країн тісно пов’язані.

Однією з найбільш значимих американських виставок взуття, яка визначає взуттєву моду в Канаді, є FN PLATRFORM  Show в Лас-Вегасі. Як зазначає Тамара Чамес (Tamara Szames), канадський аналітик взуттєвого ринку, взуття, яке було показане на виставці FN PLATRFORM в серпні, буде хітом продажів в магазинах вже наступної весни. Вона також наголошує на все більшому впливі на взуттєвий ринок «швидкої моди», особливо для літнього та спортивного взуття. Це означає, що “must have взуття”, яке було щойно продемонстроване на подіумі, виробник має дуже швидко виготовити, бо «…якщо ви пропустили черевики сезону, можливо, ви пропустили весь сезон».

Канадці мало зважають на натуральність чи ненатуральність матеріалів, з яких виготовлено взуття. Важливою є його водонепроникність. Це одна з характеристик взуття в Канаді, яка впливає на прийняття рішення про його купівлю. І не лише для зимового взуття. Не дивуйтеся, коли прочитаєте напис «waterproof” (водонепроникні) на босоніжках. Канадська логіка така – якщо ви потрапили в босоніжках під дощ або вступили в калюжу, вони не мають намокнути чи увібрати в себе воду. Вода має просто стекти з босоніжок, не створивши вам дискомфорту.

 

Останнім часом в Північній Америці посилюється так звана «споживацька втома» від китайського імпорту. Багато споживачів готові переорієнтуватися на інших виробників, якщо вони запропонують комфортні та сучасні моделі за привабливими цінами. Досить часто нижча ціна є визначальним чинником для канадців щодо прийняття рішення про купівлю взуття.

Саме цим і повинні скористатися українські виробники взуття. Врахувавши всі особливості канадського ринку та запропонувавши цікаву ціну за рахунок відсутності ввізних мит, український взуттєвий бізнес має всі шанси відвоювати своє місце під мінливим канадським сонцем.

Автор – Валерій Кокот  The Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) has been in force between Ukraine and Canada for over two years. Under this agreement, most Ukrainian goods are not subject to import duties when imported into Canada. Benefits apply to shoes as well, averaging 18% of the customs value, which is our competitive advantage over such powerful global footwear suppliers as China or Vietnam.

Let’s try to understand how easy it is for Ukrainian footwear manufacturers to enter the Canadian market and take advantage of its competitive advantages.

Helicopter view

Canada’s shoe industry volume is expected to reach CAD 7.7 billion in 2019. In Ontario alone, one of Canada’s 10 provinces, there are 1,260 shoe stores.

During a year, an average Canadian family spends approximately CAD 624 on shoes, of which CAD 347 for women and girls, and CAD 277 for men and boys.

Canada is among the top five shoe consuming countries, with the lion’s share being imported. Last year, Canada imported 161 million pairs of shoes from China and Vietnam only (69% of total footwear imports).

The next group of major shoe-supplying countries for Canada are Italy – 8%, Cambodia and Indonesia – 4% each. The remaining footwear imports (15%) come from other countries including Ukraine.

 

At the same time, Canada also successfully exports shoes. In 2018, shoe production in Canada reached CAD 458 million. Canada ranked 12th in the world of footwear exporters. About 90% of Canadian shoes were exported to the United States.

There are more than 120 footwear industries in Canada, mainly in Ontario (24), Quebec (22) and British Columbia (10). These are mostly small (up to one hundred workers) factories with modern equipment. In total, shoe manufacturing across the country employs about 1.4 thousand people.

Footwear preferences of Canadians

The Canadian footwear market is fairly conservative, especially with regard to winter models. Canadians have special requirements for winter footwear. As they joke, the Canadian year has only two seasons – winter and construction season, and both require good-quality footwear.

The frost-and-snow season in Canada lasts for five months. Therefore, winter footwear should, first and foremost, provide warmth, be waterproof and stability on slippery surfaces. In other words, consumer comfort determines the style of winter footwear.

Some winter footwear models in Canada have been consistently sold for decades. According to Andy Orchard, Cougar Shoes Inc.’s Sales Manager, red-tab winter boots have been in demand in the Canadian men’s, women’s and children’s footwear market for over forty years. “When I was 15 or 16 years old (40 years ago), everyone, absolutely everyone in Canada, wore those boots. The red tabs had to be outside in order to be visible. It was something like a uniform. This model of Cougar winter boots is in demand among Canadians to this day”, – he says.

 

Ethnic diversity has some influence on Canadian consumer preferences. Especially in such numerous diasporas as Hindu or Chinese. Today, one of five Canadians is born outside Canada. By immigrating to Canada, people bring with them national habits or preferences from their countries of origin. First of all, it concerns traditional food, clothing, and footwear.

External influence on the market

The footwear market in Canada is significantly influenced by the US footwear market trends, which is almost 10 times bigger than the Canadian market. This is natural because about 90% of Canada’s population resides in the 100-mile strip along the US border, and the economies of both countries are closely related.

FN PLATRFORM Show in Las Vegas is one of the most important American footwear shows that determine shoe fashion in Canada. According to Tamara Szames, a Canadian shoe market analyst, the footwear shown at FN PLATRFORM in August will hit store sales next spring. She also emphasizes the increasing influence of fast fashion on the footwear market, especially for summer and sports shoes. This means that the “must-have shoes” that were just shown on the catwalk should be manufactured very quickly because “… if you missed the season shoes you may have missed the whole season”.

Canadians pay little attention whether the materials used to make shoes are natural or not. What is important is water resistance. This is one of the qualities of shoes in Canada that influences the buying decision. And this is not only for winter shoes. Don’t be surprised to read “waterproof” on sandals. The Canadian logic is: if you get caught in the rain in the sandals or stepped into a puddle, they should not get wet through or absorb water. Water should simply trickle down the sandals without creating discomfort.

 

Recently the so-called “consumer fatigue” from Chinese imports has been increasing in North America. Many consumers are ready to refocus on other manufacturers if they offer comfortable and modern models at attractive prices. Quite often, a lower price is a determining factor for Canadians deciding to buy shoes.

This is what Ukrainian shoe manufacturers should take advantage of. Taking into account all the specifics of the Canadian market and offering an attractive price due to the absence of import duties, the Ukrainian shoe business has every chance to win its place under the changing Canadian sun.

Author – Valeriy Kokot

Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла NV.UA про специфіку канадського ринку одягу та поділилася п’ятьма практичними порадами для українських виробників, що допоможуть їм стати успішними експортерами до Канади   

Канада – північна країна. Завдяки переважно холодним кліматичним умовам, вона є потужним гравцем на ринку теплого одягу та домівкою таких всесвітньо відомих брендів як Canada Goose, Mackage, Sentaler, Rudsak або Moose Knuckles. Канадські споживачі в 2018 році витратили на одяг 36 млрд CAD. А імпорт одягу в Канаді зріс із 10,1 до 12,5 млрд CAD за останні чотири рокі. І це безумовно хороша новина для українських компаній, адже завдяки дії Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) та відміні ввізних мит, вітчизняний одяг має 18% фори на канадському ринку порівняно до імпорту з таких потужних світових гравців як, наприклад, Китай. Все це створює привабливі умови для заохочення українських виробників одягу до експорту у Канаду саме зараз.

Кожен виробник, безперечно, має свій власний шлях виходу на новий ринок. Однак, базуючись на досвіді роботи Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), ми радимо українським компаніям зробити п’ять основних кроків.

Перший крок – наявність англомовного веб-сайту. Вислів «Якщо вас не має в Гугл, то ви не існуєте» чули всі, але не всі сприймають це як керівництво до дії. Простий, але зрозумілий сайт, на якому представлена продукція виробника та основна інформація про компанію на хорошій англійський мові – це єдина можливість справити позитивне перше враження.

Чіткі фотографії, склад тканини з описом варіантів догляду, існуючи розміри, та ціни – ось необхідна інформація on-line.

Основним та вирішальним інструментом на будь-якому ринку є ціна. Тому, другий і дуже важливий крок – це детально та вдумливо прорахована експортна ціна. Підприємству, яке ще не має експортного досвіду, це досить важко. В нагоді може стати детальний аналіз роздрібних цін конкурентів на подібну продукцію у мережі потенційного рітейлера. Також треба мати чітке розуміння подальшої логістики, та додаткових витрат, пов’язаних з відправленням продукції за океан (транспортування, страхування, послуги брокера, маржа імпортера, тощо). Тож, в залежності від того, ким є канадський покупець – великим рітейлером або маленьким бутиком – роздрібну ціну у кінцевого споживача треба розділити на 3, або на 6, щоб приблизно отримати ціну виробника. Українські виробники зазвичай оперують цінами в американських доларах чи євро, тож треба пам’ятати про курс конвертації у канадський долар. Не варто також у розрахунки експортної ціни включати податок на додану вартість.

Канада – мультинаціональна країна, яка складається з багатьох груп, переважно, за етнічною ознакою, і всі мають різні уподобання у стилях. Так, цілком звичайна картина, коли люди взимку одягають «пуховик» у поєднанні зі «шльопками», або шорти з хутровими зимовими чоботами.

Достаток не має ніякого значення, визначальним фактором є сама людина і її успіхи. Одяг повинен бути, в першу чергу, зручним та охайним, а ще й доступним за ціною (affordable). Тому канадійці зазвичай купують багато одягу, аби мати можливість кожен день надівати щось новеньке, не витрачаючи при цьому багату часу на прання та прасування.

Пригадую історію, яку розповів мій знайомий, який нещодавно переїхав до Канади та знайшов першу роботу. Відповідальна робота в офісі, менеджерська посада, велика компанія, тож перевагу він віддав класичному костюму з краваткою. Його канадські колеги були страшенно здивовані і весь день допитувалися у нього у чому причина такого урочистого стилю. Варіантів пропонувалася маса – від хрестин до похорон, тож наступного дня він вимушений був змінити свій «лук» на більш демократичний.

У великих містах, Торонто і Монреалі, вся система транспорту та соціальна інфраструктура сплановані таким чином, що на вулицю можна не виходити місяцями – підземні переходи з магазинами та ресторанами, прямий вихід з будівель на підземні транспортні зупинки суттєво зменшують попит на важкий та теплий зимовий одяг. Усвідомлення цих особливостей та прощання із стереотипами є третім кроком на шляху українського експортера одягу до Канади.

Крок четвертий – позбутися хибних переконань відносно власної продукції. Наші виробники вважають, що досить запропонувати продукцію високої якості, вироблену в Україні із застосуванням сучасних технологій з натуральних тканин і її одразу всю скуплять. Можливо, ця схема працює в Європі, Азії або на Близькому Сході. Канадський ринок – зовсім інший.

Kанадські байєри високо оцінили якість української продукції під час торгівельної місії проекту CUTIS. Український продукт вигідно відрізняється від конкурентних сучасністю та відповідністю найпередовішим тенденціям моди. Як зауважив канадський експерт, українці навіть панчохи вміють робити звабливими.

Але в Канаді перевагу віддають практичному одягу, який можна прати в машині без подальшого прасування, виготовленому з тканин з поліестром, віскозою та еластаном. Одяг повинен бути легким, зручним, комфортним, недорогим і, тільки в останню чергу, красивим. Розглядати придбання пальто в якості сімейної інвестиції тут не прийнято. Для багатьох українських виробників, особливо тих, хто має досвід експорту, така ситуація є неприємною несподіванкою. Навіть укладена угода про безмитну торгівлю не рятує положення, адже доводиться конкурувати з компаніями з Індії, Пакистану, Китаю, продукція яких, хоч і обкладається митом, все-одно виявляється дешевше за вітчизняну.

Крок п’ятий – підготуватися до презентації власної продукції потенційному покупцеві. Здавалося б нічого складного. Але це дуже відповідальний крок у пошуку замовлень на канадському ринку. Великі канадські байєри «балувані» і звикли до черг з потенційних постачальників у своїх приймальнях. Так, під час торгової місії CUTIS, один з відомих байєрів зазначив, що отримує в середньому 180 імейлів на день з комерційними пропозиціями з усього світу. Тож можете уявити, якою якісною та незвичайною повинна бути пропозиція, яка приверне його увагу!

Бізнесмени, які ведуть переговори з канадцями, повинні бути добре поінформовані та обізнані про найдрібніші деталі своїх пропозицій. Обізнаність та чесність високо цінуються. Канадці не сприймають ухиляння від відповідей. Наше улюблене «А скільки ви дасте?» чудово працює в Одесі, але в Канаді це сприймається як непрофесіоналізм. Відповідь питанням на питання ставить хрест на продовженні будь-якого подальшого спілкування.

Виникає логічне питання, раз все так складно, то чи варта шкурка вичинки? Чим же так привабливий ринок Канади і чому на нього варто виходити українським виробникам?

Ринок Канади – це, в першу чергу, стабільність. Отримавши нового постачальника, канадський байєр схильний до співпраці з ним на довгостроковій основі – 10-20-30 років, і це далеко не найбільш вражаючі уяву терміни. Купівельна спроможність канадців набагато більше українців чи поляків. Так, у 2018 році канадські споживачі витратили на товари та послуги (FMCG) 8 650 канадських доларів. А українці для порівняння – лише близько 4 000 канадських доларів. А крім того, Канада – найближчий сусід самої економічно розвиненої країни світу США, і товару з канадського ринку набагато простіше перетнути південний кордон, ніж намагатися завести контакти в США з України.

Під час роботи проекту напрацьовано багато практичної та теоретичної інформації, що стане у нагоді будь-якому виробнику, що планує експортувати до Канади. З найсвіжішого – це галузеві практичні підручники, що об’єднують всю накопичену базу знань стосовно експорту взуття, одягу, меблів, продуктів та ІСТ послуг. В разі виникнення потреби у «живому» консультуванні можна звертатися до Канадсько-української торгової палати, яка надає практичні поради та консультує з питань експорту до Канади більше 25 років.

Автор: Ольга Штепа, координатор Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: Новое Время  Olga Shtepa, coordinator of the CUTIS project, explained the specifics of the Canadian apparel market and provided five practical tips for Ukrainian apparel manufacturers to become successful exporters to Canada

Canada is a northern country. Due to its mostly cold climate, it is a powerful player in the field of warm clothing and home to such well-known brands as Canada Goose, Mackage, Sentaler, Rudsak or Moose Knuckles. Canadian consumers spent $36 billion CAD on clothing in 2018. Apparel imports in Canada have grown from $10.1 to 12.5 billion CAD over the last four years.

This is definitely good news for Ukrainian companies because thanks to the Canada-Ukraine Free Trade Agreement (CUFTA) and the abolition of import duties, Ukrainian clothing has 18% preferences on the Canadian market compared to imports from such powerful global players as China. All this creates attractive conditions for encouraging Ukrainian clothing manufacturers to export to Canada right now.

Each manufacturer, of course, has its own path and understanding, but based on the experience of the Project, we suggest reflecting on the following basic steps to enter the Canadian market.

The first step is to have an English language website. A simple but user-friendly site that presents the manufacturer’s products and basic company information in good English is the only opportunity to make a positive first impression on international partners. Therefore, if you enter international markets or are interested in attracting foreign buyers you have to consider developing a website, though not an extensive, but at least a business card website.

Clear photos, fabric composition with descriptions of care options, existing sizes and prices are a small list of information you need online.

Price is the main and decisive tool in any market. Therefore, the second and very important step is the detailed and calculated price for your own products for export. It is quite difficult for an enterprise that does not yet have export experience. A detailed analysis of competitors’ retail prices for similar products in a potential retailer’s chain may be useful. You also need to have a clear understanding of further logistics and additional costs associated with shipping products to a buyer overseas (transportation, insurance, brokerage services, importer fee, etc.). Also, depending on who the Canadian buyer is – a big retailer or a small boutique – the retail price of the end consumer must be divided by 3 or 6 to get the approximate manufacturer’s price. Ukrainian manufacturers usually operate in US dollars or euros, so keep in mind the conversion rate of the Canadian dollar. It is also not necessary to include value-added tax into the export price calculations.

I recall a story told by a friend of mine who recently moved to Canada and found his first job. Responsible work in the office, a managerial position, a large company, so he preferred the classic tie suit. His Canadian colleagues were very surprised and kept asking him all day about the cause of such a solemn style. There were lots of options offered – from baptism to funeral, so the next day he was forced to change his “look” to a more democratic one.

It is also not customary to emphasize one’s high position in society or financial status by accessories such as precious watches, jewelry or expensive attire. Wealth is irrelevant, and the determining factor is the person and his or her success. Clothes should be, first and foremost, comfortable and neat, but also affordable. Therefore, Canadians usually buy a lot of clothes to be able to wear something new every day without spending a lot of time washing and ironing.

Canada is a multinational country that is made up of many groups, mostly ethnic, and all have different styles. Indeed, it is quite a common situation when people wear down jackets in combination with flip flops in winter, or shorts with fur winter boots.

In major cities, Toronto and Montreal, the entire transportation system and social infrastructure are designed to stay indoors for months: underground passage with shops and restaurants, direct exit from buildings to underground transportation stops significantly reduce the demand for heavy and warm winter clothing. Understanding these features and forgetting the stereotypes is the third step for a Ukrainian apparel exporter to Canada.

Step four is to get rid of misconceptions about your own products. Our manufacturers believe that it is enough to offer high-quality products made in Ukraine using state-of-art technologies with the equipment of well-known world brands out of natural fabrics in accordance with the latest European trends in fashion and it will be all immediately bought. This scheme may work in Europe, Asia or the Middle East.

The Canadian market is completely different. Canadian buyers have appreciated the quality of Ukrainian products during the CUTIS project trade mission. Ukrainian products compare favorably with competitors as they look modern and follow the latest fashion trends. According to an expert on the Canadian clothing market, Ukrainians can make even stockings look attractive.

In Canada, however, they prefer practical clothes that can be washed in a machine without further ironing – clothes made from fabrics with polyester, viscose and elastane. This saves time considerably. Clothes should be light, comfortable, sensible, inexpensive and, last but not least, attractive. It is not common here to consider purchasing a coat as a family investment. Canadians would rather buy a few less expensive wardrobe items than one thing they will wear for ten years to then preserve for posterity. For many Ukrainian manufacturers, especially those who have experience exporting and selling in international markets, this situation is an unpleasant surprise. Even the free trade agreement between Ukraine and Canada that provides for customs-free import of clothing made in Ukraine does not save the situation. After all, Ukrainian manufacturers have to compete with companies from India, Pakistan, China, whose products, though taxed, are still cheaper than Ukrainian.

Step Five: prepare for the presentation of your products to a potential buyer. It would seem nothing complicated. However, this is a very important step in finding orders in the Canadian market. Large Canadian buyers are “spoiled” and accustomed to queues of potential suppliers in their waiting rooms. For example, during the CUTIS trade mission, one of the well-known buyers said that they received an average of 180 emails a day with commercial offers from around the world. So you can imagine what an unusual offer and what quality that should be to get their attention! Businesses negotiating with Canadians should be well informed and aware of the smallest details of their offers. Awareness and honesty are highly valued. Canadians do not accept evasion from answers. Our favorite phrase “how much will you give?” works great in Odessa but is perceived as unprofessionalism in Canada. Parrying a question puts an end to any further communication. Even exchange of business cards has certain specifics, which many do not even know.

There is a logical question: since everything is so difficult, is it worth doing? What is so attractive about the Canadian market and why should Ukrainian manufacturers go there?

The Canadian market means, first and foremost, stability. Having got a new supplier, a Canadian buyer is inclined to cooperate on a long-term basis – for ten, twenty or thirty years, and this is by far not the most impressive duration.

The purchasing power of Canadians is much higher than that of Ukrainians or Poles. In 2018, for instance, Canadian consumers spent CAD 8,650 on goods and services (FMCG). Ukrainians, by comparison, spent only about CAD 4,000. Payments under the agreement with a Canadian buyer will be in freely convertible currency. In addition, Canada is the closest neighbor to the most economically developed country – the United States, and it is much easier to cross the southern border than to try making contacts in the US from Ukraine.

As part of its activities, the Project has produced a lot of practical and theoretical information that will be of use to any manufacturer planning to export to Canada. The most up to date are industry-specific manuals that bring together all knowledge base on the exports of footwear, clothing, furniture, goods and ICT services. If you need a “live” consultation you can contact the Canada-Ukraine Chamber of Commerce, which provides practical advice and consults on exports to Canada for over 25 years.

Ukrainian manufacturers have already achieved considerable success in making the products that meet high international standards, so now there is a little left to do: to offer it professionally to Canadian consumers.

Do you know what our main advantage is compared with Chinese, Indonesians and others? The ability to learn very quickly regardless of the internal or external circumstances. This is our main competitive advantage and the key to success.

Author: Olga Shtepa, coordinator of the CUTIS project 

Source: NV.UA

Україна має потужний ICT (Information communication technology) сектор, послугами якого користується бізнес далеко за межами країни. Українські компанії мають хорошу експертизу в таких сферах як штучний інтелект, аналіз даних, автоматизація бізнес-процесів, кібербезпека тощо.

Головна проблема в тому, що далеко не всі в світі (і Канада тут не виняток) знають, що можуть запропонувати IT компанії з України та чому варто співпрацювати саме з ними. На міждержавному рівні робиться не так багато для просування українських IT послуг на північноамериканському ринку. Об’єми співпраці між Україною та Канадою в IT сфері незначні, хоча, як відомо, Канада має одну із найбільших українських діаспор в світі – близько 1,3 млн канадців зазначають, що мають українське коріння.

Що українським компаніям потрібно врахувати, щоб стати успішними в Канаді?

Канада – друга за розміром країна в світі. Більше 90% її населення проживає не далі ніж в 100 км від кордону з США; країна фактично «розтягнута» зі сходу до заходу. Буде бізнесовою помилковою розробляти стратегію виходу «до Канади». Треба бути більш конкретним, визначити який саме регіон є найбільш цікавим.

Канадські технологічні кластери сконцентровані в таких містах як Галіфакс, Монреаль, Оттава, Торонто та Кітченер-Ватерлоо на сході, й Калгарі та Ванкувер на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Не дивлячись на те, що Канада географічно близька до США, методи ведення бізнесу тут суттєво відрізняються. Канада – держава більш консервативна, особисті знайомства мають велике значення.

Канадський бізнес не так активно як в США замовляє послуги на умовах аутсорсингу.

Канадці не готові ризикувати. І це один із основних викликів для українських провайдерів IT послуг. Існує серйозне упередження, що передавати дані чи доступ до них українським компаніям небезпечно. Більш того, окремі канадські клієнти в угодах на виконання послуг прописують неможливість передачі даних за межі Канади, чи на територію окремих держав. В топ-5 країн, що надають IT-послуги канадцям, входять США, Індія, Великобританія, Франція та Нідерланди. Це знову таки говорить про чутливість канадців до питань безпеки інформації.

Тому одне із головних завдань українського бізнесу – запевнити канадський бізнес в надійності співпраці з Україною.

Враховуючи величезний досвід українських компаній в протидії кіберзлочинності, цю ціль реально досягти.

Окрім того, українські компанії повинні бути готові до додаткових інвестицій (часу, грошей та персоналу) задля виходу на канадський ринок. Було б наївно думати, що представнику компанії досить купити квиток до Канади, відвідати профільну виставку чи познайомитися з канадським партнером, як той відразу запропонує підписати мільйонний контракт.

Незалежно від розмірів бізнесу, українським компаніям потрібно виконати домашнє завдання, розробити детальний експортний план, маркетингове дослідження канадських споживачів. Головна ціль – чітко зрозуміти на кого компанія орієнтується, хто її ідеальний клієнт. Експортний план повинен базуватися на чітких розрахунках. Потрібно визначити якими є конкурентні переваги конкретної компанії. Помилкою буде вести переговори за принципом «скажіть що вам потрібно, ми все зробимо». Потрібно сфокусуватися на найбільш конкурентоздатному продуктові.

Робити ставку лише на більш низьку ціну не варто, адже завжди знайдеться компанія, яка зможе запропонувати нижчий прайс.

Український бізнес повинен бути готовим до боротьби за клієнта як власне із канадськими компаніями, так і з такими потужними гравцями світового IT-ринку як Індія, Філіппіни та країни Латинської Америки (наприклад, Колумбія). На прийняття рішення також впливає якість послуг, експертиза компанії, комунікація із клієнтом, успішні реалізовані проекти та відгуки замовників, а не лише ціна. Репутація – ось що найголовніше.

Канада –ринок непростий, чому ж українським компаніям все ж таки варто докласти зусиль для пошуку канадських партнерів?

1. За результатами 2017 року Канада імпортувала послуг в сфері IT на 4,8 мільярдів дол США.
2. Вартість IT послуг в Канаді на порядок вища, ніж в Україні. Вартість послуг 70% українських IT-компаній складає 25-49 доларів США за годину. В Канаді таких компаній лише 15%. В то же час 49% канадських компаній надають послуги, вартість яких в розрахунку за годину складає 100-149 доларів США. Лише 5% українських компаній надають такі послуги.
3. На ринку Канади спостерігається зростаючий попит на IT-спеціалістів. За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тому канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних компаній і аутсорсингу, в тому числі і з України.

Текст підготовлений на основі інтерв’ю з Тео Вардом, канадським експертом проекту CUTIS, консультантом TFO Canada

Джерело: Новое Время  Ukraine has a high quality and high capacity ICT sector specifically in software development fields, for example, artificial intelligence, robotic process automation, cybersecurity, high-level math-based technologies, etc. It’s exactly what the rest of the world needs to know.

Frankly speaking nowadays Ukraine doesn’t do a lot of trade with Canada in ICT. Considering the fact that Canada has a huge Ukrainian diaspora (more than 1 million people), the amount of business Ukraine does with Canadian partners is relatively small.

What are the main reasons and what Ukrainian companies can do to be successful in Canada?

Even though Canada is close to the USA geographically, but methods of doing business can be considerably different from the US market. Canada is much more relationship-based. Of course, Canadian business has experience in outsourcing ICT services from other countries, but significantly less than the United States.

Canadian companies are typically a bit more sensitive to risk.

That is one of the key challenges for Ukrainian companies in finding a partner in the Canadian market. It is a strong perception among Canadian small and medium enterprises that it’s not very secure to transfer data or provide access to corporate data to Ukrainian companies. For many Canadian clients, it is common as part of a business contract with a downstream client that their data can’t cross the Canadian border or certain international borders.

In this context, Ukrainian companies have a certain job to do – to convince the Canadian business community that it’s a safe business environment. I am sure that it’s an achievable goal over time, because cybersecurity is one of the Ukrainian’s strongest ICT sub-sectors.

Ukrainian companies should be ready to invest time, money and human resources in exploring the Canadian market. They need to avoid expectations that they take a flight, visit a trade show and immediately sign a million-dollar contract with the Canadian partner. Business doesn’t work like this in Canada.

Ukrainian companies of all sizes need to do their homework, need to prepare a detailed export plan, market research, and they need to identify who is a perfect customer for them in the Canadian market.

An export plan should be based on cost, quality, customer services, and other competitive advantages – not simply “lowest price” – there are other supply markets for ICT services that will always be cheaper.

Not all Ukrainian companies realize that Canada is the second-largest landmass in the world. More than 90% of our population live no further than 100 km from the US border. The country stretches more than five thousand km from east to west. Therefore, you are not doing business in “Canada”, you are doing business, for example, in the Greater Toronto area or Halifax or Vancouver. It’s important to do your research to discover where your perfect potential customer is located.

We have technology clusters which are well-known all over the world. Such clusters are concentrated in Halifax, Montreal, Ottawa, Toronto and Kitchener-Waterloo in the east, as well as in Calgary and Vancouver in the west. The Toronto-Waterloo Corridor is the second-largest IT cluster in North America (after California).

The Canadian market is rather competitive. Ukrainian companies need to be ready to compete not only with Canadian companies but also with main international outsourcing supply countries such as India, Philippines, and emerging South American markets such as Columbia.

Some Ukrainian ICT companies try to use the following strategy in negotiation with Canadians – tell me what you need, we can do all. It’s a common mistake. The only way to succeed in entering the Canadian market is to be focused and explore what it is that you are really good at – your company’s core value.

And last, but not the least: Price. Price is a factor, but there are other more significant factors in the decision-making process. Those are the quality, the expertise, the level of communication and responsiveness, and also the past experience and testimonials.

Reputation is a crucial factor.

Cost is a factor, but it doesn’t need to be 30% cost-savings. 5-10% cost-savings is enough, but it should combine with other value-added attributes. A competitive combination of these factors is what is going to win business.

From an interview with Theo Ward, CUTIS Canadian Expert, TFO Canada Trade Information Systems Specialist and Associate Consultant

Source: NV.UA

Попит на органічну продукцію росте в усьому світі. І Канада — не виняток.

Саме такий висновок можна зробити, ознайомившись зі звітом «Світ органічного сільського господарства 2019», який нещодавно був опублікований провідними організаціями FIBL та IFOAM.

Світові тренди

Отже, за результатами 2017 року продажі органічних харчових продуктів та напоїв сягнули рекордної позначки в 90 млрд євро. Починаючи з 2000 року, цей показник зріс у 5,5 разів, а у порівнянні з 2016-им — на 8%.

Північна Америка та Європа залишаються лідерами по споживанню органіки — на них припадає до 90% всіх продажів у світі. Перше місце зі значним відставанням від інших займають США, близько половини світового ринку органічної продукції припадає на Штати. Далі йдуть Німеччина та Франція.

Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро вийшла з п’ятірки світових лідерів органічного ринку. Тепер вона займає шосте місце у світовому рейтингу.

Країнами-лідерами із найбільшою площею земель під органічним обробітком стали Австралія, Аргентина та Китай.

Обсяги продажів органічних товарів у мережах супермаркетів у 2017 році

Особливості канадського органічного ринку

Основні канадські виробники органічної продукції розміщені в основному в провінціях Онтаріо, Квебек та Британська Колумбія. Причина проста. Саме ці регіони характеризуються більшими розмірами ринку (густота населення) та його зрілістю, тобто готовністю платити більше за органіку.

Розуміючи перспективність органічного ринку, канадські урядовці вживають заходів задля його підтримки. Наприклад, провінція Квебек поставила ціль до 2025 року подвоїти площу земель під органічним обробітком порівняно з 2015 роком.

Канада найбільше виробляє органічної продукції в таких сегментах як молочна продукція, готова їжа, хлібобулочні вироби. Ну і, звичайно, виготовляється чимало органічного кленового сиропу.

Їжа та напої займають 93,5% органічного ринку Канади. Через значний споживчий попит канадський органічний ринок зростає швидше за середні показники харчової галузі. У період 2012-2017 рр. середньорічний приріст сектору склав 8,4%.

Згідно зі статистикою, в 2017 році дві третини канадців купували органічні товари щотижня. В 2016 році таких було лише 56%.

Міленіали — фани органічних товарів. Більше 83% людей, народжених у 1981-1999 рр., купують органічні товари щотижня.

Канада чимало імпортує органічних товарів, що є чудовою можливістю для українських компаній. Зокрема, в 2016 році до Канади було завезено органіки на суму в 637 млн канадських доларів.

На даний момент Україна експортує до Канади передусім органічну сільгоспсировину, хоча більш прибутковим був би експорт продуктів переробки. Найбільші перспективи на канадському ринку мають такі групи товарів як сушені та заморожені овочі, рослинні олії, соки та напої, джеми, пастила, мед тощо.

Згідно відкритого реєстру сертифікаційної компанії «Органік стандарт», станом на травень 2019 року 9 українських виробників успішно пройшли сертифікацію за канадськими органічними стандартами COR.

Окремі українські виробники органіки вже мають успішні кейси продажу власної продукції на цей ринок. Наприклад, один із найбільших українських органічних виробників ПП «Агроекологія» (більше інформації можна дізнатися з відео).

Якщо ваша компанія теж зацікавлена в отриманні канадського органічного стандарту, то звертаємо увагу, що проект СUTIS співфінансує таку сертифікацію (більше за посиланням).

Зміни канадського законодавства

15 січня 2019 року вступили в дію Положення про безпечні харчові продукти для канадців (SFFC), які фактично прописують політику в сфері виробництва та реалізації харчових продуктів. Це новий документ, який об’єднує регулювання харчового сектору.

Питання виробництва, імпорту та експорту органіки регулює розділ 13 SFFC. Відповідно до нього, будь-які товари харчового призначення, насіння чи корм для тварин, що заявлені як органічні, підпадають під нагляд регуляторного органу Canada Food Inspection Agency (CFIA).

Разом з тим, CFIA не контролює обіг органічного канабісу, косметики, їжі для домашніх тварин та біологічно активних добавок. Згадування канабісу в цьому переліку є намаганням прояснити ситуацію із його легалізацією на території Канади з осені 2018 року.

Починаючи із 15 січня 2021 року органічні товари із сектору органічної аквакультури також будуть підпадати під дію положень SFFC.

Регуляторні зміни в сфері органічного виробництва вступлять в силу не відразу, а поступово впродовж наступних 12-30 місяців (до січня 2020 року — липня 2021 року). Очевидно, це зроблено задля плавного переходу органічного сектору Канади на нові «регуляторні рейки».

До уваги українських експортерів органіки до Канади. Виробництво органічної продукції, що має право продаватися в Канаді, регулюється наступними канадськими органічними стандартами: CAN/CGSB 32.310 — Organic Production Systems — General Principles and Management Standards; CAN/CGSB 32.311 — Organic Production Systems — Permitted Substances Lists.Але важливо мати на увазі, що їх також планують переглянути в 2020 році.

Крім того, органічні товари будуть окремо винесені в рамках Automated Import Reference System (AIRS). Що це за система? Це ресурс для отримання інформації про умови імпорту до Канади окремих категорій с/г продукції. Ввівши назву категорії товару, ви отримуєте деталізовану інформацію щодо умов імпорту. В 2019 році органічні свіжі фрукти та овочі стануть першими категоріями, до яких буде застосований такий підхід. Це полегшить життя імпортерам до Канади: вони матимуть доступ до детальних регуляторних інструкцій для окремих категорій органічних товарів.

Нагадаємо, що Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій (проект CUTIS) — це 5-річна (2016-2021) ініціатива уряду Канади, спрямована на нарощування експорту з України до Канади та збільшення інвестицій з Канади до України. Проект фінансується урядом Канади через Міністерство міжнародних справ Канади. Проект реалізується Конференційною радою Канади спільно з Канадсько-українською торговою палатою.

Автор: Зоя Павленко, експерт з охорони навколишнього середовища Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS)

Джерело: agroportal.ua The demand for organic products is increasing worldwide. Canada is no exception. It is precisely this conclusion that can be made after reading the World of Organic Agriculture 2019 Report, which was recently published by the leading organizations FIBL and IFOAM.

Global trends

Thus, according to the 2017 results, sales of organic food and beverages reached a record high of 90 billion euros. Since 2000, this figure has grown 5.5 times, and compared with the year 2016 – by 8%.

North America and Europe remain leaders in the consumption of organic products – they account for 90% of total global sales. The United States occupies the first place with the rest of the world considerably lagging behind; about half of the world organic produce market is in the United States. Germany and France follow.

Canada with 3 billion euros of its organic market volume is no more within the world’s top five organic markets. Now it ranks sixth in the global ranking.

Australia, Argentina and China have become leaders with the largest areas of organic farming.

Sales of organic products in supermarket chains in 2017

Specifics of the Canadian organic market

Major Canadian organic producers are located mainly in the provinces of Ontario, Quebec and British Columbia. The reason is simple. It is these regions that are characterized by the bigger size of the market (population density) and its maturity, that is, willingness to pay more for organics.

Understanding the prospects of the organic market, Canadian government officials are taking steps to support it. For example, the province of Quebec set a goal to double the area of land under organic farming by 2025 compared to 2015.

Canada produces organic products mostly in such segments as dairy, ready-made food and bakery products. Of course, a lot of organic maple syrup is produced.

Food and drinks account for 93.5% of Canada’s organic market. Due to the strong consumer demand, the Canadian organic market is growing faster than the average food industry. In the period of 2012-2017, the sector’s average annual growth rate was 8.4%.

According to statistics, two thirds of Canadians bought organic products weekly in 2017. In 2016, only 56% of them did.

Millennials are fans of organic goods. More than 83% of people born in 1981-1999 buy organic products every week.

Canada imports a lot of organic goods, which is a great opportunity for Ukrainian companies. In particular, Canada imported organic goods for 637 million Canadian dollars in 2016.

At the moment, Ukraine primarily exports organic raw materials to Canada, although it would be more profitable to export processed products. The best prospects on the Canadian market are for such groups of goods as dried and frozen vegetables, vegetable oils, juices and drinks, jams, pastilles, honey, and the like.

According to the Open Register of the Organic Standard Certification Company nine Ukrainian producers have successfully passed certification under Canadian COR organic standards as of May 2019.

Some Ukrainian organic producers already have successful cases selling their own products to this market. For example, PE “Agroecology”, one of the largest Ukrainian organic producers (more information can be found from the video https://youtu.be/zsVQUao58Dc).

If your company is also interested in obtaining a Canadian organic standard, please, be informed that the CUTIS Project co-finances such certification (for more information, follow the link https://cutisproject.org/news/new-opportunities-from-cutis-project/).

Changes in Canadian legislation

On January 15, 2019, the Safe Food for Canadians Regulations (SFFC) entered into force, which in fact prescribe a policy for the production and sale of foodstuffs. This is a new document that combines food sector regulations.

The issues of producing, importing and exporting organic products are regulated by Section 13 of the SFFC. Thereunder, any food products, seeds or animal feed claimed as organic are subject to control by the Canada Food Inspection Agency (CFIA) regulatory authority.

However, CFIA does not control the flow of organic cannabis, cosmetics, food for pets and biologically active additives. The mention of cannabis in this list is an attempt to clarify the situation with its legalization in Canada since the fall of 2018.

Starting from January 15, 2021 organic products from the organic aquaculture sector will be subject to the SFFC provisions as well.

Regulatory changes in the field of organic production will come into force not immediately but gradually over the next 12-30 months (by January 2020 – July 2021). Obviously, this is due to the smooth transition of Canada’s organic sector to the new regulatory regime.

Attention of Ukrainian exporters of organic products to Canada: production of organic products eligible for sale in Canada is governed by the following Canadian organic standards (CAN/CGSB 32.310 – Organic Production Systems – General Principles and Management Standards; CAN/CGSB 32.311 – Organic Production Systems – Permitted Substances Lists). It is important to keep in mind, however, that there are plans to revise them in 2020.

In addition, organic products will be separated within the Automated Import Reference System (AIRS). What is this system? This is a resource for obtaining information on the terms of import of certain categories of agricultural products into Canada. By entering the product category name, you will receive detailed information about the terms of import. In 2019, organic fresh fruits and vegetables will be the first categories to apply this approach. This will make life easier for importers to Canada: they will have access to detailed regulatory instructions for certain categories of organic products.

This is to remind that the Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS Project) is a 5-year (2016-2021) initiative of the Canadian government aimed at increasing exports from Ukraine to Canada and investments from Canada to Ukraine. The Project is funded by the Canadian Government through Global Affairs Canada. The Project is being implemented by the Conference Board of Canada in cooperation with the Canada-Ukraine Chamber of Commerce.

Zoya Pavlenko, Environmental Expert, Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS)

Source: Agroportal.ua

Ольга Штепа, координатор канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS), розповіла AIN.ua про особливості канадського IT-ринку та нові можливості, які відкриваються для українських IT-бізнесів на ринку Канади

Канада є значним гравцем у світовій ІТ-індустрії. Тут чудово розвинені освітня та дослідницька інфраструктури, що сприяє інноваціям. R&D-центри, комерціалізація та виробництво закріплені у високотехнологічних кластерах у великих містах Канади.

Хайтек-кластери Канади

Загальними особливостями цих кластерів є федеральні і провінційні ініціативи та гранти, потужні дослідницькі програми, співпраця з академічними установами та ресурси інкубаторів для малих високотехнологічних стартапів. Таке інноваційне середовище є особливо привабливим для іноземних інвесторів, які хочуть вийти на ринок, стати ключовими гравцями та мінімізувати свої витрати на навчання. Процвітаючі високотехнологічні кластери також залучають таланти світового класу з-за кордону.

Тривале падіння світових цін на нафту поступово зміщує баланс економічної потужності в Канаді від нафти та видобутку корисних копалин до високотехнологічних секторів економіки. Завдяки «м’якому» курсу канадського долара почався приплив хайтек-компаній, зацікавлених у економії та політичній стабільності, у Канаду зі Сполучених Штатів.

Флагманом у цьому процесі беззаперечно є провінція Онтаріо. Фактично, The Greater Toronto Area (GTA, Торонто вкупі з 25 меншими сусідніми муніципалітетами) вважається головним хай-тек-центром країни, що займає почесне місце поруч з Кремнієвою Долиною Каліфорнії, Бостоном, Сіетлом і Вашингтоном у США.

Так, у січні 2016 року компанія Google відкрила нову суперсучасну штаб-квартиру в передмісті Торонто, Кітченері, а компанія Cisco Systems нещодавно відкрила свій новий інноваційний центр в Торонто. Blackberry також має штаб-квартиру в GTA. В листопаді минулого року Microsoft оголосив про намір відкрити нову штаб-квартиру в центрі Торонто та здійснити більше $570 млн інвестицій протягом наступних трьох років. І це, не рахуючи офісів IBM, DELL, OpenText, Amazon, AMD, CityBank, TD, RBC, Accenture, CIBC і т. і.  Плюс сотні високотехнологічних стартапів зосереджених навколо Торонто.

Кластери ІТ-індустрії Канади зосереджені в Монреалі, Квебеку, Оттаві, Торонто і Кітченер-Ватерлоо на сході, а також в Калгарі і Ванкувері на заході. Коридор Торонто-Ватерлоо – другий за розміром ІТ-кластер Північної Америки (після Каліфорнії).

Попит на IT-спеціалістів

Розвиток галузі породжує своєрідну конкуренцію між окремими регіональними центрами. Наприклад, зараз Монреаль готовий приймати ІТ-спеціалістів навіть на умовах надання офіційного статусу permanent resident. Єдиною додатковою вимогою тут є знання французької мови. IT-сектор Канади суттєво відрізняється від IT України. Тут, наприклад, багато дідусів та бабусь, які прекрасно пам’ятають, що таке перфокарти і дискети, і можуть годинами говорити про особливості програмування на мовах PL/I та Ada, які використовувалися ще у 90-х роках. Але вони також чудово знаються на сучасних технологіях і системах. Місцеві фахівці є професіоналами-віртуозами, але в своїй вузькій сфері, а українські спеціалісти – універсальні і бачать все по-іншому.

Також в канадському IT секторі велика доля жінок, близько 63,4% згідно даних офіційної статистики. Більшість канадських роботодавців розуміють, що чим більш різноманітні робітники (diversity), тим більш інноваційна компанія та кращі показники її діяльності. Diversity – це велика конкурентна перевага компанії на ринку, запорука її успішного розвитку та добробуту її робітників. Кількість молодих людей, що працюють в IT у Канаді, складає лише 6% (віком від 15 до 24 років), а людей віком старше 55 років – 13%! Тобто канадські роботодавці є досить консервативні та надають перевагу більш досвідченим працівникам.

Зростаючий попит на спеціалістів в області технологій поглинає всі наявні в країні таланти та також підживлюється за рахунок імміграції. Взагалі імміграція в Канаді є складовою частиною стратегічного розвитку економіки, особливо – імміграція через освіту. Бо саме таким чином є можливість залучити до роботи найбільш талановитих та перспективних спеціалістів.

За оцінками деяких експертів, до 2021 року в галузі з’явиться приблизно 216 000 нових робочих місць. А за рахунок імміграції та залучення студентів з канадських університетів країна зможе задовольнити лише 30% цих потреб. Тож, висновок є очевидним, канадські компанії будуть шукати можливості в залученні закордонних фахівців, компаній і аутсорсингу. І це шанс для України!

Чому Україна цікава канадським компаніям?

Чи приваблива Україна для ІТ-аутсорсингу з точки зору канадських компаній? Ось лише декілька аргументів. Перш за все, в Україні хороше співвідношення ціни і якості. В Україні порівняно невисокі витрати на робочу силу. Так, наприклад, канадські працівники ICT-сектора заробляють в середньому $80 074 на рік, а заробітна плата в ІТ-галузі в Україні складає приблизно $20 000-30 000 на рік.

• Розвиток аутсорсу

ІТ в нашій країні розвивається надзвичайно швидко. Це означає, що компанії можуть запропонувати своїм клієнтам конкурентоспроможні ціни разом з найвищою якістю. Так, поважний міжнародний рейтинг Global Innovation Index включив Україну до 50 кращих країн світу в області IT у 2017 році, чим поставив її попереду таких популярних ІТ-аутсорсинг країн, як Індія, Філіппіни, та Бразилія.

• Стартапи

Іншою перевагою України є стартапи. Відповідно до статистики AngelList, зараз налічується 1600 українських технологічних стартапів з середньою оцінкою в $2,5 млн. і майже 3 000 інвесторів. Що стосується Канади, то ці показники тут скромніші: 600 стартапів з середньою оцінкою в $5,2 млн. та трохи більше 500 інвесторів. Не тільки інвестори вірять у стартапи з українським походженням, але й гіганти галузі. Наприклад, Amazon минулого року купив стартап під назвою Ring з офісом R&D в Україні. Іншим прикладом є стартап Looksery, який був заснований в Україні і придбаний компанією Snapchat. Крім них, такі відомі компанії, як Grammarly, Petcube, People.ai, MacPaw, також виникли в Україні і використовуються клієнтами з усього світу.

• Велика кількість IT-спеціалістів

В Україні велика кількість професійних фахівців, більшість з яких вільно володіє англійською мовою. Сьогодні наша країна посідає четверте місце у світі серед країн з найбільшою кількістю технічних працівників. В Україні налічується понад 90 000 ІТ- спеціалістів, з яких 50 000 є розробниками програмного забезпечення. Крім того, вузи України щороку випускають понад 38 000 технічних спеціалістів. Загалом 79% людей в Україні мають вищу освіту, а 57% технічних фахівців мають освіту STEAM (science, technology, engineering, and mathematics). За оцінками експертів, кількість веб-розробників та мобільних розробників в Україні до 2020 року перевищить 200 000. Спільнота українських розробників також є дуже активною, бо регулярно відвідує десятки міжнародних конференцій, виставок та навчальних форумів.

• Співпраця українських компаній з канадським бізнесом

ЕРАМ розробила проект з організації цифрової комерції корпорації Canadian Tire і забезпечила новий досвід для її споживачів, які роблять покупки онлайн, через мобільні додатки і в магазинах.

Як українським компаніям шукати партнерів у Канаді?

Сьогодні багато українських компаній зацікавлені у пошуку партнерів у Канаді. Для цього існує багато шляхів: це і особисті контакти, і участь в різних галузевих заходах: виставках, конференціях, форумах і т. ін., всюди, де є можливість презентувати компанію та її послуги і отримати нові контакти (networking); і активне використання соціальних мереж – LinkedIn, в першу чергу, та Facebook – беручи участь у закритих тематичних групах тієї географічної зони, яка цікавить компанію.

Але найкраща реклама компанії – це її задоволені клієнти. Ліпше – в Канаді, але, можна і зі США, Австралії чи Великобританії. Не потрібно відмовлятися також від доброго старого cold calls або emailing, бо ніколи не знаєш де зустрінешся з партнером. Але головне – наполегливість і послідовність.

В квітні місяці цього року відбудеться перша ICT місія в рамках проекту CUTIS (Канадсько-український проект підтримки торгівлі та інвестицій), в рамках якої 12 українських компаній відвідають Канаду. Сподіваємось, вони на власному досвіді зможуть переконатися в існуючому підвищеному попиті на професійні послуги та спеціалістів ICT сектору з боку Канади, зроблять свій внесок у розбудову плідної співпраці між двома країнами та знайдуть надійних партнерів за океаном.

Джерело: AIN.ua Canada is a major player in the global IT industry. There is well-developed educational and research infrastructure that promotes innovation. R&D centers, commercialization and manufacturing are concentrated in high-tech clusters in major cities of Canada. The common features of these clusters are federal and provincial initiatives and grants, powerful research programs, collaboration with academic institutions and incubator resources for small high-tech startups. Such an innovative environment is particularly attractive to foreign investors who want to enter the market, become key players and minimize their training costs. Prosperous high-tech clusters also attract world-class talent from abroad.

Continued decline in the world oil prices is gradually shifting the balance of economic power in Canada from oil and mining to high-tech sectors of the economy. Thanks to the “soft” rate of the Canadian dollar, high-tech companies interested in economy and political stability started moving to Canada from the United States. The flagship in this process is undoubtedly the province of Ontario.

In fact, the Greater Toronto Area (Toronto with 25 smaller neighboring municipalities) is considered to be the country’s main high-tech hub rated next to the Silicon Valley of California, Boston, Seattle and Washington in the United States.

Thus, in January 2016, Google opened new ultramodern headquarters in the suburbs of Toronto – Kitchener, and Cisco Systems recently opened its new Innovation Center in Toronto. Blackberry also has its headquarters in GTA. In November last year, Microsoft announced its intention to open new headquarters in downtown Toronto and invest more than $ 570 million over the next three years. This is apart from the IBM, DELL, OpenText, Amazon, AMD, CityBank, TD, RBC, Accenture, CIBC and other offices, plus hundreds of high-tech startups lumped around Toronto.

IT industry clusters in Canada are concentrated in Montreal, Quebec, Ottawa, Toronto and Kitchener Waterloo in the East, as well as in Calgary and Vancouver in the West. The Toronto Waterloo Corridor is the second-largest IT cluster in North America (after California).

The sector’s rapid development generates certain competition among individual regional centers. For example, Montreal is currently ready to host IT professionals even by granting a permanent resident status. The only additional requirement here is the knowledge of French.

Canada’s IT sector is significantly different from that of Ukraine. Here, for example, there are many old men and women who still remember punch cards and floppy disks and can talk for hours about PL/I and Ada programming features that were used back in the 1990s. However, they are also well familiar with modern technologies and systems. Local experts are professional virtuosos in their narrow sphere, while Ukrainian specialists are do-it-all workers that see everything in a different way.

Also, the Canadian IT sector has a large proportion of women – about 63.4% according to official statistics. Most Canadian employers understand that the more diverse is labor force, the more innovative the company is and the better is its performance.

Diversity is a company’s large competitive advantage on the market and a guarantee of its successful development and welfare of its workers. The number of young people who work in the IT sector in Canada is only 6% (aged 15-24), while the share of people over 55 years is 13%! That is, Canadian employers are quite conservative and prefer more experienced employees.

The rapidly growing demand for technology specialists absorbs all talent in the country and is also fueled by immigration. In general, immigration in Canada is an integral part of strategic economic development, especially immigration through education, as this is the way to attract the most talented and promising specialists. According to some experts, approximately 216,000 new jobs will be created in the sector by the year 2021. Due to immigration and involvement of students from Canadian universities, the country will be able to meet only 30% of these needs. Thus, the conclusion is obvious: Canadian companies will look for opportunities to attract foreign professionals, companies and outsourcing. And this is a great chance for Ukraine!

Is Ukraine attractive for IT outsourcing from the point of view of Canadian companies? No doubt, it is! These are just a few arguments. First of all, Ukraine offers a good value for money. In Ukraine, labor costs are relatively low.

For example, Canadian ICT sector employees earn $ 80,074 per year on average, while the wages in the IT industry in Ukraine are about 20,000 – 30,000 dollars per year. In our country, IT sector is developing extremely fast. This means that companies can offer their customers competitive prices along with the highest quality.

For instance, the respectable international ranking of Global Innovation Index has included Ukraine in the top 50 countries in the IT field in 2017 putting it ahead of such popular IT outsourcing countries as India, Philippines and Brazil.

Another advantage of Ukraine is its startups. According to AngelList statistics, there are now 1,600 Ukrainian technology startups with an average value of $ 2.5 million and nearly 3,000 investors. With regard to Canada, these figures are more modest – 600 startups with an average value of $ 5.2 million and slightly more than 500 investors. Not only investors but also industry giants believe in startups of Ukrainian origin. For example, Amazon recently bought a startup called Ring with an R&D office in Ukraine. Another example is the startup called Looksery, which was founded in Ukraine and acquired by Snapchat. In addition, such well-known companies as Grammarly, Petcube, People.ai and CleanMyMac have also emerged in Ukraine and are used by clients from around the world.

Ukraine has a large number of highly qualified professionals, most of them are fluent in English. Today, our country ranks fourth in the world among the countries with the largest number of technical workers. In Ukraine, there are more than 90 thousand IT specialists, of which 50 thousand are software developers.

In addition, Ukrainian universities annually produce more than 38 thousand technical specialists. In general, 79% of people in Ukraine have higher education, and 57% of technical specialists have STEAM education (science, technology, engineering and mathematics).

According to experts, the number of web and mobile developers in Ukraine by 2020 will exceed 200 thousand. The community of Ukrainian developers is also very active as they regularly attend dozens of international conferences, exhibitions and training forums.

Therefore, despite the fierce competition from countries such as India and China, Ukrainian ICT companies have great chances to succeed in establishing partnerships with Canadian companies. For example, the successful collaboration of Canadian business and Ukrainian IT helped the Canadian Tire’s technological redevelopment. Established in 1922, Canadian Tire today offers residents of Canada a wide range of goods for home and entertainment, household repair and improvement, automotive and seasonal goods. In total, the company employs about 85,000 people, and its retail network consists of 1,700 stores. The corporation includes retail companies, financial services subdivisions and a national charity fund for engaging children in sports. The Company EPAM has developed the Canadian Tire Digital Commerce Project and provided a new experience for consumers who make online purchases through mobile applications and stores.

Today, many Ukrainian companies are interested in finding partners in Canada. There are many ways to do this including personal contacts and participation in various industry events: exhibitions, conferences, forums, etc., wherever there is an opportunity to present a company and its services and get new contacts (networking); as well as active use of social networks – LinkedIn (first and foremost) and Facebook – by participating in closed thematic groups of the geographic area where a company has interest. However, the company’s best advertising is its satisfied customers – better in Canada but also in the US, Australia or the UK. You do not have to ignore good old cold calls or emailing because you never know where you will meet a partner. The main things, however, are perseverance and consistency!

The first ICT mission in the framework of the CUTIS project (Canadian-Ukrainian Trade and Investment Support Project) will be held in April this year when 15 Ukrainian companies will visit Canada. Hopefully, they will be able to learn by their own experience of the existing increased demand for professional services and ICT sector specialists in Canada, contribute to the development of fruitful cooperation between the two countries and find reliable partners across the ocean.

Olha Shtepa, Coordinator, Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS)

Source: AIN.ua