У Канаді саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товар, який стоїть на його полицях. Тому, працюючи з канадцями, українським компаніям необхідно суворо дотримуватися регуляторних і сертифікаційних вимог.
Не можна, а must have
Щоб потрапити на полиці супермаркетів букви закону потрібно дотримуватися на 101%, у канадців з цим дуже суворо. Автоматизована система Automated Import Reference System (AIRS) може допомогти дізнатися все регуляторні вимоги по продуктах харчування. Для цього необхідно ввести код або назва товару й сайт згенерує список вимог.
Якщо ж підприємець має намір поставляти в Канаду непродовольчі товари, доведеться вивчати секторальне законодавство. Адже одного магічного порталу з усією інформацією не існує.
Також в Канаді для експортерів продуктів харчування діє ряд “добровільно-примусових” сертифікатів. На цьому ринку саме продавець несе повну відповідальність перед кінцевими споживачами за товари, які стоять на його полицях.
В силу цього продавець зацікавлений, щоб товар був не просто хорошим, а найкращим – повністю сертифікованим і безпечним.
Тому експортерам радимо вже зараз починати знайомитися з сертифікацією GFSI, яка включає наступні сертифікати: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. Це сертифікати, які зроблять ваш товар в рази більш привабливим для представника торгових мереж. Складно, але потрібно.
Крім того, великі канадські мережі супермаркетів часто вимагають від своїх постачальників пройти аудит корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) ще до початку поставок продукції. Канадці – відомі “моральні покупці”. Канадський бізнес віддає перевагу постачальникам, які не порушують трудові, гендерні права або права людини. Проте багато українських компаній в рамках КСВ рідко можуть похвалитися чимось більшим, ніж благодійні акції та формальні політики.
Зустрітися, поговорити, перемогти
Як правило канадські компанії планують зустрічі далеко заздалегідь і “не приймають” в незручний для них час, навіть якщо вам терміново і потрібно “лише п’ять хвилин”. Ніяких відмін і форс-мажорів, якщо не хочете впасти в очах партнера.
З практичного досвіду: на організацію однієї зустрічі для українських виробників продуктів харчування з однією мережею супермаркетів Канади потрібно було 5 місяців. Розклад канадської сторони заповнений на місяці вперед.
Перша зустріч в 99% випадках проходить тільки вживу, ніяких Skype або телеконференцій. Якщо хочете результату, доведеться їхати в Канаду. Сама зустріч проходить швидко й інтенсивно. З собою обов’язково потрібно мати зразки продукту. Швидше за все імпортер буде питати вас про можливість змінити продукцію: дизайн упаковки, маркування, смакову лінійку, регулярність поставок.
Перша зустріч може тривати від 7 до 30 хвилин. Первинний контакт – це індикатор інтересу. Якщо компанії вдасться зацікавити канадців, їх фахівці з питань якості і безпеки повинні будуть детально вивчити зразки продукту.
Після зустрічі є два можливих варіанти розвитку подій. У негативному для української компанії випадку, про рішення канадців вона дізнається протягом місяця-півтора, а в позитивному, ймовірно, доведеться почекати близько року.
Перший сценарій: продукцію протестували, і вона не відрізняється від продукції існуючого постачальника. Це означає, що немає сенсу продовжувати переговори. Лист з таким рішенням приходить, як правило, через 1-1,5 місяця після зустрічі. Відповідь зазвичай прямолінійний: “Спасибі, але компанія вирішила продовжити контракт з існуючим постачальником”.
Другий сценарій: партнеру сподобалася ваша продукція, але це лише початок подальшої роботи. Процес роботи з компанією-постачальником у різних імпортерів продуктів харчування в Канаді займає від 2 місяців до 1 року з моменту обговорення та переговорів до першої поставки вашої продукції на полиці супермаркету або на склад.
Як тільки імпортер підтверджує свої наміри, вас заносять у внутрішню систему, створюють окремий проект з прикріпленим менеджером. Далі крок за кроком в листуванні, по телефону і по Skype обговорюються питання ціни, асортименту, упаковки, дизайну, обсягів поставок.
Крім того, обов’язково створюється графік надання документів необхідних для старту. Наприклад, майбутній постачальник надає страховий договір перед третіми особами, договір страхування товару, підтвердження відповідності продукту канадським органічним стандартам.
Складання і узгодження всіх цих документів і договорів вимагають часу і фінансових витрат. Але це частина процесу і зайти на полиці супермаркету можна тільки при успішному проходженні кожного етапу.
Автор: Ольга Вергелес, менеджер Канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій
Джерело: Delo.ua In Canada sellers are fully responsible for the quality of the goods on their shelves. Therefore, Ukrainian companies that work with Canadians have to follow the regulatory and certification requirements closely.
Musthaves for exporters
To get your goods to the supermarket shelves, you have to ensure 101% compliance within the letter of the law. The requirements are quite strict in Canada. Automated Import Reference System (AIRS) may help to learn all regulatory requirements for the food products. You need to enter the product code or name and the website will automatically generate the list of requirements.
If entrepreneurs intend to supply non-food products to Canada they will have to study sector-specific legislation. No single magic portal contains all the information.
Also, there is a number of “voluntary-compulsory” certificates in Canada. In this market, sellers bear full responsibility to end consumers for the goods on their shelves.
Sellers are interested to have not simply good but the best products, which are fully certified and safe.
I, therefore, recommend exporters to start reviewing GFSI certification right away, as it includes the following certificates: BRC global standard for foods safety Issue 6; FSSC22000; SQF code 7th Edition Level 2; IFS Foods Standard Version 6; Global Aquaculture Alliance Seafood BAP Seafood Processing Standard. These are the certificates that will make your goods much more attractive for retail chain representatives. It is hard but necessary.
In addition, large Canadian supermarket chains often require their suppliers to go through a corporate social responsibility (CSO) audit before the supply of goods. Canadians are known to be “moral buyers”. Canadian business prefers the suppliers who do not violate labour, gender or human rights. Nevertheless, few Ukrainian companies can boast of something else within the CSO framework than charity campaigns or formal policies.
Veni, vidi, vici
As a rule, Canadian companies plan their meetings well in advance and will not meet you at inconvenient time even if you need it urgently and “it will take only five minutes”. No cancellation or force majeure, unless you want to lose your partner’s trust.
Based on my practical experience, it took 5 months to organize a meeting of Ukrainian food manufacturers with a supermarket chain in Canada. The Canadian party’s timetable is booked for months to come.
In 99% of cases, the first meeting is held personally: no Skype or teleconference. If you want a result, you will have to travel to Canada. The meeting itself goes quickly and intensively. You must take product samples with you. Most likely, the importer will ask you of the possibilities to change the products: packing design, labelling, taste line, frequency of supplies.
The first meeting may last 7 to 30 minutes. The first contact is the indicator of interest. If a company manages to catch the interests of Canadians their quality and safety specialists will need to analyse the samples in detail.
After the meeting, there may be two possible case scenarios. Under the negative scenario for the Ukrainian company, it will hear of the Canadians’ decision within a month or a month and a half; a positive outcome will, most likely, be known within about a year.
First scenario: the products have been tested and they are not different from those of the existing supplier. This means there is no sense to continue negotiations. A letter on such a decision will come, as a rule, 1-1.5 months after the meeting. The answer is usually straightforward: “Thank you, but our company decided to extend its contract with the existing supplier”.
Second scenario: the partner liked your products but this is only the beginning of further work. Depending on individual Canadian food importers, the working process with supplying companies takes 2 months to one year between the discussion and negotiation and the first supply of your products to the supermarket or warehouse.
As soon as the importer confirms its intentions, you will be entered into the internal system and an individual project will be launched with a dedicated manager. Further, step by step, you will be discussing prices, mix, packing, design and batch volumes over the phone or Skype.
In addition, a schedule is mandatorily developed for provision of necessary start-up documents. For instance, a future supplier should submit a third party insurance agreement, a goods insurance agreement, a confirmation of the goods’ compliance with Canadian organic standards. It will take time and financial resources to compile and coordinate those documents. This is a part of the process, however, and one may only get the goods to the supermarket shelves upon successful passage of this phase.
Author: Olga Vergeles, Project Manager, Canada-Ukraine Trade and Investment Support Project (CUTIS)
Source: Delo.ua