Чернігівська компанія «Тімі-Текс» вже більше 10 років виготовляє якісний дитячий одяг. В 2013 році, незважаючи на всі політичні та економічні виклики, Олеся Тимошик разом із чоловіком Анатолієм ризикнули і викупили інші частини бізнесу в своїх партнерів, започаткувавши, фактично, сімейну справу.

    «Тімі-Текс» спеціалізується на виготовленні одягу для немовлят до року. Є також невеликий асортимент для малечі молодшого шкільного віку. «Раніше ми також виготовляли дитячу постільну білизну, тканину для якої закупали на підприємстві в Донецьку. Після окупації цей напрямок призупинили», – розповідає Олеся.

    Продукція компанії в основному реалізується через офлайн магазини по всій Україні.

    Починаючи з 2017 року, виробництво почало нарощувати обсяги. Минулий 2019 рік був для компанії досить вдалим, вдалося збільшити штат вдвічі – з 8 до 16 швачок, продажі виросли більше, ніж на 25% порівняно з 2018 роком.

    Менторська програма SheforShe

    Восени 2019 року Олеся Тимошик за сприяння Чернігівської торгово-промислової палати, що є партнером проекту CUTIS, дізналася про менторську програму для жінок-підприємниць SheforShe.

    «Бізнес поступово розвивався, але у мене було таке відчуття, ніби ми весь час стоїмо на одному місці. Потрібні зміни, але які? Не було розуміння, з яких кроків починати, куди рухатися. Хотілося вийти на новий рівень. Саме тому я погодилася на пропозицію долучитися до менторської програми проекту CUTIS», – згадує пані Тимошик.

    Відіграв важливу роль і професіоналізм менторки Марії Терехової, керуючої партнерки Trade House New Fashion Zone, яка вже мала успішній досвід просування вітчизняної продукції легкої промисловості за кордоном. «З Марією я вже була знайома, не дуже близько, але розуміла, якого рівня це фахівець. Тому просто не могла прогавити таку можливість», – продовжує співвласниця «Тімі-Текс».

    Під час першої зустрічі Марія відвідала підприємство в Чернігові, де детально обговорила особливості його роботи та цілі, які Олеся ставила перед собою в ході менторської програми.

    «Вже через декілька днів Марія запропонувала нам своє бачення подальшого розвитку бізнесу з фокусом на розвиток експорту, а також визначила моменти в роботі, які варто було б надолужити, зокрема, збільшити долю онлайн продажів. Мені також дуже імпонував її підхід до роботи – після кожного обговорення Марія надсилала «протокол» з питаннями, які піднімалися, і подальшими кроками, які потрібно зробити. Все чітко і зрозуміло», – розповідає Олеся.

    Впровадження змін

    Перше, над чим вирішено було попрацювати, – це оновлення асортименту продукції для немовлят. «Після спілкування з Марією я детально вивчила сайти європейських виробників і зрозуміла, які зміни потрібно впровадити, щоб осучаснити нашу колекцію. Їх ми і втілили в життя в літній колекції», – говорить Олеся.

    Другий важливий момент – розширення каналів реалізації продукції в бік онлайну. За сприяння Марії, поновилася співпраця з інтернет-магазином дитячого одягу Garna mama. Також почалися перемовини з іншими онлайн-майданчиками, зокрема «Розеткою» та Lamoda.

    За час менторської програми, Олесі також вдалося запустити сайт підприємства з англомовною версією, підготувати новий каталог та профайл компанії, в якому міститься ключова інформація для потенційних баєрів (про підприємство, потужності, асортимент тощо), розрахувати актуальний прайс.

    Наступним етапом спільної роботи стала підготовка до участі в міжнародній виставці одягу Apparel Textile Sourcing в Парижі.

    Новий досвід  

    Декілька років Олеся та її команда думали про можливість експорту на зовнішні ринки, але особливих кроків в цьому напрямку зроблено не було.

    Рішення проекту CUTIS про участь учасниць менторської програми у виставці в Парижі стало певним каталізатором прискорення впровадження змін в компанії «Тімі-Текс». «Якраз під виставку ми оперативно відшили частину продукцію по новим лекалам, закінчили працювати над новим каталогом, прайсом і профайлом», – згадує Олеся.

    Окрема робота велася з потенційними баєрами та дистриб’юторами. Іноземні студенти, які проходили стажування в  New Fashion Zone, відповідали за розсилку та спілкування з європейськими компаніями, яких потенційно могла б зацікавити продукція учасниць менторської програми, запрошували їх відвідати український стенд.

    «Виставка була не така масштабна як в минулі роки, адже через коронавірус не всі учасники змогли потрапити в Париж, особливо це стосується китайських компаній.

    Але для мене, це була унікальна можливість як мінімум відчути потреби ринку і вимоги до виробників, а як максимум – поспілкуватися з потенційними іноземними замовниками. Були навіть африканські компанії, яким сподобався наш асортимент», – стверджує пані Тимошик.

    Один із висновків відвідування виставки полягає в тому, що вітчизняному виробнику одягу, в тому числі дитячого, складно відразу вийти на зовнішні ринки під власним брендом. «З нами спілкувалися європейські баєри, власники мереж магазинів, обговорювали можливість початку співпраці під private label. Для нас це був би новий та цікавий досвід. Сподіваюся, співпрацю все ж вдасться налагодити після завершення епідемії коронавірусу», – продовжує пані Олеся.

    Вперед, до нових вершин

    Менторська програма допомогла Олесі більш системно підійти до питання подальшого розвитку бізнесу.

    По-перше, вона зрозуміла, що при існуючих потужностях виходити на зовнішній ринок можливості немає, адже в такому випадку постраждають продажі на внутрішньому ринку. «Ми вже навіть придивилися приміщення неподалік для збільшення цеху, планували в 2020 році збільшити кількість працівниць до 26, почали впроваджувати систему «САПР Грація» для автоматизації проектування одягу, але, через коронавірус, всі наші плани поки на паузі», – говорить підприємиця.

    По-друге, Олеся знайшла українського виробника тканин. «Якщо ми хочемо експортувати одяг, наприклад, до Канади без сплати мит, то продукція повинна мати «українське» походження. Зазвичай ми купуємо турецьку сировину, тому потрібно було знайти українського виробника якісних тканин. Завдяки Марії ми домовилися про співпрацю з льонокомбінатом GOLDI», – продовжує пані Тимошик.

    По-третє, вона зрозуміла необхідність міжнародної сертифікації виробництва. «На виставці в Парижі потенційні партнери питали мене про сертифікацію OEKO-TEX. Вона видається на певний період часу і коштує, як для малого бізнесу, немало. Але для розвитку експорту вона нам потрібна. Тому ми повернемося до цього питання після повноцінного відновлення роботи підприємства по завершенню карантину», – пояснила співвласниця «Тімі-Текс».

    Пані Олеся зауважила: «Участь в менторській програмі також сприяла особистісному росту мене як менеджерки та дозволила завести нові цікаві знайомства. Так, саме завдяки CUTIS я познайомилася з іншими учасницями програми. Зокрема, наразі, в співпраці з Євгенією Лукаш із Херсона ми займаємося пошиттям захисних масок. Не думаю, що така співпраця була б можлива без проекту.

    Потенційно ми могли б разом закупати тканини, можливі різні варіанти кооперації. Головне, що між нами є певна довіра. Ми сприймаємо один одного вже не як конкуренти, а як партнери. І це величезний плюс».

    Автор – Тетяна Рясна